Ну як я, як колишній комуніст, який сам себе декомунізував, можу промовчати, коли виповнилося 200 років з дня народження великого вченого і політика, основоположника ідей соціалізму Карла Генріха Маркса, праці якого мені доводилося студіювати в молодості, з яких, на жаль, я вже мало що пам’ятаю.
Більшовики еклектично пристосували вчення К. Маркса до своєї злочинної ідеології, незважаючи на те, що він буквально ненавидів Росію – тюрму народів. К. Маркс прогнозував, що пролетарська революція мала б відбутися в одній із індустріально розвинених країн, наприклад, в Німеччині або США і вважав, що у разі, якщо революція відбудеться в Росії, то це матиме катастрофічні наслідки для людства. І він не помилився. К. Маркс і Ф. Енгельс вжахнулися б, якби взнали, з якою жорстокістю орудували більшовики в Росії, будуючи соціалізм на кістках мільйонів знищених ними людей. Якби Маркс ожив у 30-ті роки ХХ-го століття і побачив, що натворив його «послідовник» Йосип Джугашвілі, то він би захотів померти вдруге, щоб не бачити кривавого сталінського терору.
К. Маркс системно дослідив історію Московської держави і суті її агресивної зовнішньої політики, оскільки вважав, що політика російського самодержавства становить серйозну небезпеку для європейської демократії і для міжнародного пролетаріату. Наприклад, в період Кримської війни (1854-1856 рр.), коли на Росію напала коаліція західних країн на чолі з Британією і Францією, К. Маркс пристрасно закликав перетворити цю війну в «священну боротьбу європейських націй» проти царської Росії: «Кронштадт і Петербург необхідно знищити. Що буде з Росією без Одеси, Кронштадта, Риги та Севастополя з емансипованою Фінляндією і ворожою армією біля воріт столиці? Гігант без рук, без очей, що може лише намагатися вразити своїх супротивників сліпою вагою».
У своїй відомій праці «Таємна дипломатична історія 18-го століття», яка була опублікована російською мовою лише під час перебудови, у 1990 році, К. Маркс писав: «Московія була вихована і виросла в жахливій і брудній школі монгольського рабства. Навіть після свого звільнення Московія продовжувала грати роль раба, який став паном. Згодом Петро Великий поєднував політичне мистецтво монгольського раба з гордими прагненнями монгольського володаря, якому Чингізхан заповів здійснити план завоювання світу».
Кілька років тому, я зайшов на сайт Українського інституту національної пам’яті (http://www.memory.gov.ua/) і в рубриці «Декомунізація» проглянув список осіб комуністичної епохи, які підпадають під закон про декомунізацію. Цей список викликає неоднозначне враження, а часом і здивування, стосовно багатьох осіб, але, на мій погляд, ситуація з Карлом Марксом найскладніша, бо саме він «придумав комунізм». Але ж комунізм Маркса не має нічого спільного з потворним комунізмом Леніна і Сталіна! Як відомо із багатьох довідників, К. Маркс разом з Ф. Енгельсом «створив цілісну матеріалістичну систему поглядів на світ, історію людства та розвиток суспільства, яка отримала назву марксизм». За даними опитування громадської думки, проведеного у 1999 році BBC, К. Маркс був названий найбільшим мислителем тисячоліття! «Маніфест комуністичної партії» і перший том фундаментальної праці Маркса «Капітал» внесено до списку всесвітньої документальної спадщини ЮНЕСКО.
Понаписував К. Маркс гори статей і книг, які ніколи ніхто не міг усі прочитати. Один «Капітал» чого вартий! Їх аж 4 томи і кожен вагою по 2 кг! Їх просто носити важко! Мільйони людей мордували себе читанням його «Капіталу» на різних мовах і лише одиниці змогли це зробити. Навіть «великий» Сталін не зміг осилити «Капітал». І навіщо було так багато і складно писати, щоб мучити людей? Добре нинішнім студентам, тепер їм не треба сушити мізки марксизмом-ленінізмом, як моє покоління колись.
На мій погляд, складність декомунізації К. Маркса полягає в тому, що ті люди, які взялися це зробити, ніколи не зможуть не тільки прочитати, а й зрозуміти те, що написав Маркс. А як же декомунізувати те, чого ти не розумієш? Як на мене, то в порядку виключення, я б залишив Маркса «недекомунізованим», я б залишив можливість наступним поколінням формувати своє ставлення до К. Маркса і до його вчення. Тим більше, що до цього часу в Німеччині, особливо в її східній частині, збереглося чимало із 600 пам’ятників К. Марксу і близько 550 вулиць, названих на його честь. В багатьох університетах світу, включаючи Європу і Америку, студенти-політологи та студенти-економісти до цього часу вивчають «Капітал» Маркса, бо його вчення стало надбанням всього людства ще на багато століть у майбутньому…
P.S. До речі, у німецькому місті Трір Карлу Марксу відкрили пам’ятник, який місту подарував Китай. Виконана з бронзи скульптура разом з постаментом сягає висоти 5,5 метра. У відкритті пам’ятника взяли участь близько 200 гостей, в тому числі китайська делегація. Під час відкриття пам’ятника у Трірі відбулося одразу кілька демонстрацій за і проти появи монумента у місті. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу на заході, присвяченому 200-річчю з дня народження К. Маркса, заступився за філософа, заявивши, що його не слід оцінювати за злочини, вчинені його «послідовниками» через десятиліття після його смерті…
Олексій Волович,
кандидат історичних наук, політолог.
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
