З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Мандрували шевченківськими місцями: кропивничани по-новому відкривають для себе Україну (ФОТО)

Інколи людині за все життя не щастить побачити стільки знакових місць, пов’язаних з історією України та її славних синів, як це вдалося прихильникам кропивницького Клубу «Мандрівник» у перші два вихідні червня.

Звісно, дорога була не близька й місцями непроста. Але перлина вітчизняної архітектури ХУІІ століття - Густинський монастир, що на Чернігівщині, - перевершив усі сподівання!

Не дивно, що в 1845 році щаслива доля дала можливість малювати його казкові церкви Тарасу Шевченку. В заснованому в 1600 році монастирі, мовою, близькою до тогочасної української народної, написано безцінну пам’ятку нашої історіографії та етнографії «Лiтопис Густинського монастиря». Невимовні почуття екскурсантів викликало й та обставина, що свого часу стежками обителі ходили Київський митрополит Петро Могила, українські гетьмани. До речі, під Трапезною церквою, побудованою на кошти Івана Мазепи, знаходиться усипальниця родини Рєпніних, тісно пов’язаної з долею Тараса Шевченка.

Того ж дня з околиць мальовничої Густині перемістилися до не менш мальовничої «Качанівки» - легендарного палацо-парковного ансамблю, який почав формуватися ще у ХУІІІ столітті.

Тут теж вразили не тільки краса чисельних незрівняних краєвидів з зеленими насадженнями та перлинами архітектури у поєднанні з водною гладдю ставків, але й розповіді про колишніх господарів Тарновських і Харитоненків та їх гостей. Адже садибу меценатів і колекціонерів українських старожитностей своїми візитами вшановували композитор Михайло Глинка (в тутешній альтанці творив оперу «Руслан і Людмила»), Тарас Шевченко, який тут творив свої геніальні поезії, Ілля Рєпін за сприяння Дмитра Яворницького робив замальовки до знаменитих «Запорожців», які пишуть листа турецькому султану, і багато-багато інших діячів вітчизняної культури.

Попри примхи погоди (з ранку почалася справжня злива!), наступного дня нам вдалося побувати ще в кількох чарівних куточках, пов’язаних з іменами свідомої української аристократії минулого. Звісно дощ завадив як слід розглянути один з кращих в Україні Тростянецький дендропарк. Втім, пощастило поговорити і навіть взяти автографи у місцевого краєзнавця Ростислава Маляренка, котрий з дитинства досліджує подвижницьку історію його створення представниками гетьманського роду Скоропадських. В Сокиринцях фотографували палац відомого козацько-старшинського роду Галаганів, де гостили Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров, з якими товаришував Тарас Шевченко і де виступав найвідоміший кобзар Остап Вересай.

Нарешті погода змилувалася і в другій половині недільного дня кропивничани насолоджувалися ще одним палацо-парковиим ансамблем. Цього разу вже на Полтавщині. На власні очі пощастило побачити садибу легендарного роду Закревських у селі Березова Рудка. А ще насолодитися неповторними розповідями директора місцевого музею привітної Валентини Гончар. Зокрема, про найглибше Шевченкове кохання до Ганни Закревської. Поділитися враженнями від таємничої Березорудської піраміди-каплиці, що дивом збереглася до нашого часу.

Після сказаного. Звісно, як завжди під час туристичних мандрівок, великою краплею дьогтю став жахливий стан доріг, якими доводилося добиратися до цих національних святинь. Але ще більшою – байдужість до збереження і реставрації, що досі тримається на голому ентузіазмі окремих людей,з боку державних чинників. Коли ж уже нарешті й ці люди почнуть цікавитися святими в прямому й переносному значенні місцями, без яких немислима українська історія і культура?!

Федір Шепель