ЗДОРОВ'Я

Володимир Романцевич: Просвітління настає на десятий день голодування

Багато людей рано чи пізно доходить висновку, що потрібно змінити спосіб життя: звичайний – на здоровий. Кіровоградець Володимир Романцевич (ще зовсім донедавна – редактор багатотиражки місцевого педуніверситету) зробив цей вибір у 1970-х. З того часу він у рот не бере м’ясного, ще й періодично голодує.

Скориставшись тим, що сьогодні, 1 жовтня, відзначається Всесвітній день вегетаріанця, наш кореспондент напередодні зустрівся з Володимиром Костянтиновичем і розпитав у нього, як йому вдалося витерпіти стільки часу без м’яса і чи відчув він якісь позитивні результати від цього.

– За останніх 38 років жодного разу не захворів на ангіну чи грип. А до того мав такі проблеми, – запевнив 82-літній чоловік. І розповів про випадок, який змусив його полишити лави м’ясоїдів:

– Тоді мені було близько сорока. У мене запалилося середнє вухо, і внаслідок лікування тетрацикліном виникла алергія. Я намагався з’ясувати, що саме мені протипоказане, і відмовлявся від різних харчів по черзі. У такий спосіб я дійшов висновку, що без м’яса мені краще. А через два роки вперше вдався до голодування. Це була зима 1975-го. Я ще не знав, що голодуванням займатися краще улітку, коли є фрукти, необхідні при виході з цього стану, і коли організму не потрібно витрачати багато енергії на власний обігрів. Стою, бувало, на зупинці, а вітер мене гойдає. Того разу я провів без їжі двадцять дев’ять днів. Керувався настановами професора Ніколаєва, викладеними у його книжці «Голодание ради здоровья» (Юрій Ніколаєв (1905-1998) – радянський психіатр, доктор медичних наук, автор праць на тему розвантажувально-дієтичної терапії. – Авт.). До речі, Ніколаєв приїздив у Кіровоград, це було у 1982 чи 1983 році. Пішов на його лекцію і я. Написавши на папірці запитання, я попросив передати його лектору. Ніколаєв прочитав ту записку і каже: «Этот человек может быть нашим помощником». Це про мене, значить. А сам він – стрункий, підтягнутий. Було йому за сімдесят…

Як розповів Романцевич далі, захоплення вегетаріанством поступово звело його з багатьма однодумцями – як з педінституту, так і з околиць Кіровоградщини. Завдяки їм редактор багатотиражки обзавівся творами авторитетних у цій сфері авторів – Пола Брегга, Герберта Шелтона, Іва Вівіні, згадуваного вже Юрія Ніколаєва. Головним чином то був «самвидав».
А якось під час голодування Володимир Романцевич ледь не загинув.
– Поїхав на свою дачу у Злодійській Балці, – згадав він про той випадок. – Там сусід саме мед качав. І вжалило мене декілька його бджіл. Стало мені зле, бо організм при голодуванні дуже болісно реагує на укуси комах. Добравшись додому, я прийняв гарячу ванну, щоб із потом вийшли токсини. І вони вийшли, аж у роті утворилися виразки. Ледве вижив я тоді, бо думав, що дуба вріжу!
Та той випадок не відбив у Володимира Костянтиновича охоти до голодувань.

– Ефект же добрий від цього! – сказав Романцевич. – От я дуже люблю плавати, вважаю, що це універсальний вид спорту – у плавця працюють майже всі м’язи. І так легко плавається після голодування! Відчуваєш себе ніби рибою! Пригадую, кілька років тому, виходячи зі стану голодування, я вирушив на Новомиколаївський пляж, щоб поплавати, бо дуже хотілося. Застав я там Валерія Кізюна з кафедри історії України. Зай-шли ми у воду і – змагатися, хто довше проплаває. Невдовзі Валерій Карпович, так би мовити, зійшов з дистанції. А я плаваю й плаваю. Потім я вийшов з води, а він мені: «Звідки ви енергію берете? Ви ж м’яса не їсте, а я їм!»

Допомагало голодування Романцевичу, за його словами, й швидше одужати після травм.

– Улітку нинішнього року я голодував уже сороковий раз, – продовжив він розповідь. – Провів без їжі вісім днів. А раніше тримався і більше трьох тижнів. І навчив цьому десятки людей. В одного із них під час голодування вийшов камінь із жовчного міхура… Вагу втрачаєш у перші дні голодування, по кілограму на добу. На десятий же день відчуваєш енергію в організмі. І голова така світла стає! Хоча під час голодування не раз снилося м’ясо. Навіть декілька років тому наснилося. А після закінчення голодування хочеться випити якнайбільше соку. Та треба контролювати себе. Наголошую: найскладніше у голодуванні – вихід із цього стану. Протягом перших днів можна вживати лише соки, і не скільки заманеться, а в дозах, які вимірюються грамами. До речі, мені після тривалого голодування найсмачнішим з харчів видається звичайний сірий хліб. М’яса, риби, грибів не можна вживати протягом двох місяців. Це я кажу для м’ясоїдів. І – порада усім: перш ніж голодувати, вивчіть відповідну літературу, проконсультуйтеся з фахівцем, а краще голодуйте під його наглядом.

А ще Романцевич уже років зо тридцять регулярно обливається холодною водою, за методом Себастьяна Кнейпа, автора книжки «Моє водолікування».

– Я доповнив метод Кнейпа тим, що раз на тиждень розтираю голову льодом, – сказав Володимир Костянтинович. – Крім того, кожного дня – легка зарядка, протягом години. І поки кілька років тому мене не збила машина, робив стійку на голові. По п’ятницях нічого не їм узагалі. А в інші дні – коли не голодую тижнями, звісно, – з харчів вживаю тільки соки, фрукти, овочі, бобові, горіхи та кисломолочні продукти.

Та навіть ті харчі, які Романцевич вважає прийнятними, він їсть не абияк, а за правилами роздільного харчування. Головне у цій науці – не вживати разом продукти, які в поєданні ускладнюють травлення. Наприклад, продукти, насичені білками, – з тими, що насичені вуглеводами, оскільки вони заважають один одному засвоюватися в організмі.

– Не можна вживати одночасно молочні продукти з хлібними, – пояснив Романцевич. – Шелтон стверджує, що більшість захворювань – від отруєнь. Неперетравлення їжі призводить до утворення отрути, яка потрапляє в кров.

…Упродовж 53 років Володимир Романцевич редагував вузівську газету. Близько сорока із них її редакція була ще й таким собі консультпунктом для бажаючих поповнити лави вегетаріанців. А нещодавно Романцевич вийшов, як мовиться, на заслужений відпочинок. Нехай він буде для вас добрим і довгим, Володимире Костянтиновичу!

Віктор КРУПСЬКИЙ