ЗДОРОВ'Я

Костянтин Чурпій: Ми жодного разу не поставили життя пацієнта в залежність від того, є в нього кошти чи немає

Нещодавно в нашій газеті стартувала рубрика «Якби я був міністром охорони здоров‘я…», і першим її гостем був головний лікар Маловисківської центральної районної лікарні Костянтин Чурпій (на знімку), котрий поділився своїм баченням реформи медичної допомоги. Днями справи привели нас до Малої Виски, і ми охоче скористалися нагодою ще раз зустрітися з Костянтином Леонідовичем. Тепер мова йшла про практичний бік реформування. Ось деякі фрагменти з неї.

– Яким би не було реформування галузі, мене цікавить одне: як це позначиться на наданні медичної допомоги селянам – чи не стане воно гіршим? – сказав головний лікар. – Мені не подобається, коли висококваліфікована медична допомога концентрується тільки в містах і обласному центрі. Це не зовсім правильно. Я за те, щоб такого ж рівня допомогу могли отримувати жителі в більшості районних лікарень. Так буде зручніше для пацієнтів, що живуть у так званій глибинці. І я щиро вдячний голові та депутатам обласної ради, обласній державній адміністрації за підтримку нашої ідеї відкрити в Маловисківській лікарні центру гемодіалізу для хворих із хронічною нирковою недостатністю.

– Потреба в цьому є?

– Є і велика. Обласна лікарня перевантажена. Деякі хворі не доживають до того, коли їм буде надана можливість проводити гемодіаліз. Але тут важливо навіть інше – для багатьох пацієнтів фінансово дуже дорого двічі-тричі на тиждень протягом багатьох років добиратися до Кіровограда і чимало хто з них опускає руки, перестає боротися за своє життя, а відтак помирає. Коли запрацює наш центр, це полегшить життя багатьох хворих на хронічну ниркову недостатність. Тут зможуть підтримувати своє здоров‘я хворі не тільки з нашого, а й із сусідніх районів.

– Що вже зроблено?

– На сьогодні нам виділено частину коштів з обласного бюджету, а фірма зобов‘язалася за символічну плату передати в оренду шість апаратів для гемодіалізу та систему водоочищення. Ми купуватимемо тільки витратні матеріали, а це значно дешевше, ніж коли б ми купували послугу.

– Скільки платитимуть за сеанс гемодіалізу пацієнти?

– Ніскільки. Хоч це й дороге «задоволення» – вартість одного сеансу на сьогоднішній день становить близько тисячі двісті гривень, хворі отримуватимуть послугу за рахунок держави, тобто безкоштовно. Ми не ставимо перед собою завдання, щоб на цьому лікарня щось заробляла. Для нас важливо, щоб наша допомога була ефективною й доступною для жителів найвіддаленішого села. Знаю, що дехто спідтишка посміхається, мовляв, Чурпій піариться. Хай посміхаються. Таке вже було, коли ми запроваджували лапароскопію, а сьогодні вже широко використовуємо цей метод хірургічного втручання. Зараз ми запроваджуємо методику дослідження, що дозволить обстежувати судини головного мозку, сонні артерії, вертебральні судини, кровотік у печінці, в кінцівках, визначити потужність серцевого м‘яза, опір периферичних судин тощо. Це відкриває великі перспективи для діагностики і надання кваліфікованої медичної допомоги неврологічним хворим, проведення контролю за реабілітацією – ми матимемо чітку картину стану пацієнта до і після її проведення, знатимемо ефективність лікування і фактично ми отримаємо колосальний інструмент для об‘єктивної оцінки його ефективності.

– Здається, ваша лікарня одна з небагатьох області використовує озонотерапію…

– Озонотерапія дуже важлива при лікуванні багатьох захворювань, у тому числі пневмонії. Коли легені хворі, ми насичуємо кров пацієнта киснем, і це прискорює одужання.

– Що ще повинно бути в лікарні, аби надавати ефективну допомогу?

– Багато чого повинно бути, але обов’язково – сучасна бак-лабораторія, як це є в Європі, куди ми так прагнемо. Вона розширює діагностичні можливості, призначення антибіотиків проводиться цілеспрямовано за результатами досліджень і хворі не викидають гроші на вітер, як це було раніше. Призначаємо якийсь антибіотик, через добу дивимося: пацієнт зовсім не чутливий до нього, призначаємо інший, і так далі. Тепер відразу знаємо, який антибіотик буде ефективним.

На території лікарні працює станція переливання крові і ми повністю забезпечені кров’ю, плазмою, препаратами крові. Без цього не можна говорити про надання повноцінної медичної допомоги в екстрених випадках. Я міг би далі перераховувати наші можливості, але зазначу, що вони нічого не варті без належної організації праці і навчання кадрів. Сьогодні в лікарні цілодобово чергують лікарі-хірурги, акушер-гінекологи, операційний блок, відділення реанімації, рентген кабінет, лабораторія і, звичайно ж, черговий лікар по лікарні. Якщо щось стається, нам не треба тратити час на пошук того чи іншого спеціаліста, всі служби на місці. Клінічна лабораторія, робить більше ста параметрів обстежень. Це крім баклабораторії, імунологічної лабораторії. Нам дуже допомагає співпраця з науковцями. На сьогодні є тісна співпраця з Одеським національним медичним університетом, який проводить для нас лабораторні обстеження, що їх неможливо провести в ЦРЛ. На відміну від фірм, які проводять дані дослідження, вони зразу ж дають консультацію для лікарів при наявності відхилень у дослідженнях від норми. Виграє в першу чергу пацієнт, і лікарю легше. Також співпрацюємо з Івано-Франківським національним медуніверситетом, навіть маємо спільний патент по лабораторній діагностиці.

– Ви згадали про навчання ваших працівників. Як і де це відбувається?

– Для впровадження кожної нової методики лікування треба готувати працівників. Наприклад, для роботи в цент-
рі гемодіалізу наші лікарі навчатимуться у філіалах фірми, що поставляє нам апарати, та в обласній лікарні. Попередня домовленість уже є. Для середніх медичних працівників більше десяти років у нашій лікарні діють щорічні курси післядипломної освіти. Це дуже вигідно як для лікарні, так і для медпрацівників. По-перше, щороку економимо на відрядних до 40 тисяч гривень. По-друге, завдяки курсам постійно підвищують свій фаховий рівень лікарі, які читають лекції. По-третє, ми краще, ніж хто інший, знаємо яких знань бракує нашим медсестрам, і робимо відповідні доповнення до навчальної програми. Скажу більше, середні медпрацівники самі стараються потрапити на лекції, аби ліквідувати свої прогалини в знаннях. Користуючись нагодою хочу подякувати за підтримку нас у цьому плані директору медичного коледжу С. Бондар та директору департаменту охорони здоров‘я
О. Рибальченку.

– Гадаю, навіть такого побіжного знайомства достатньо, аби в читачів склалося враження, що ваша лікарня є орієнтиром для багатьох інших районних лікарень.

– Знаєте, для нас важливіше те, що нам довіряють не лише жителі нашого району, а й пацієнти з інших районів і ми можемо забезпечити належний рівень допомоги. Ми нікому з них не відмовляємо і стараємося допомогти.

– Але ж, Костянтине Леонідовичу, ви самі казали, що сьогодні медицина не може бути безоплатною.

– Це так. Нам покривають лише частину наших витрат. Але ми ще жодного разу не поставили життя пацієнта в залежність від того, є в нього кошти чи немає. Наше першочергове завдання – надати допомогу в тому обсязі, який потрібен, а потім уже шукатимемо кошти разом.

– Спасибі за відповіді на запитання і з прийдешнім вас професійним святом.

– Дякую. Користуючись нагодою, теж передаю найщиріші вітання й найкращі побажанням усім медичним працівникам області.

Валерій М‘ЯТОВИЧ, Валерій ЛЕБЕДИК (фото)