СУСПІЛЬСТВО
Чи бути на Кіровоградщині Національному природничому парку "Чорноліський"?
- Останнє оновлення: 25 жовтня 2018
Питання залишається відкритим. І це попри те, що після проведення у березні нинішнього року професійного і громадського обговорення у форматі круглого столу питання доцільності створення на території Кіровоградської області НПП «Чорноліський», міністерство природи України підтримало таку ініціативу.
Саме тому у середу, 24 жовтня, в приміщенні обласного краєзнавчого музею зібрали прес-конференцію, на яку, крім журналістів та всіх зацікавлених у створенні першого на Кіровоградщині національного парку, запросили також керівника департаменту екології обласної державної адміністрації Олександра Ковтунова. Йому ще в червні голова ОДА Сергій Кузьменко доручив практично реалізувати задум ініціаторів проекту, створивши відповідну робочу групу.Відразу зауважимо, що сказати чогось втішного для прибічників створення національного парку чиновник не спромігся.
Втім, позитивом заходу стала презентація головою кропивницького відділу Українського географічного товариства, кандидатом географічних наук Андрієм Домаранським збірника матеріалів згаданого круглого столу «Чорнолісся верхів’їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи».
"Чорний ліс небезпідставно можна вважати найстарішим із нестворених заповідників, адже відомо, що ще в двадцятих роках минулого століття обґрунтували та здійснили подання про необхідність створення на його основі висококатегорійного природоохоронного об’єкту. Уже в роки незалежності України до питання заповідання Чорного лісу та суміжних ландшафтів поверталися неодноразово. Так, ще в 2009 році ухвалили компромісне (між науковцями, владою і господарниками) рішення – до 2020 року створити національний природний парк «Чорноліський». На жаль, досі ці плани не втілилися в життя. Отож, у виданому щойно збірнику вміщено найновіші міркування про природну, археологічну та історико-культурну цінність, проблеми та перспективи збереження Чорнолісся", – пояснює Андрій Домаранський.
Додамо, що значну частину презентованого видання становлять документальні матеріали: резолюції учасників круглого столу, листування з державними та владними структурами, науковими та науково-дослідними установами, а також фотоілюстрації.
Федір Шепель,
фото автора
