СУСПІЛЬСТВО

Дещо про ефективність захисту у кримінальних провадженнях

Нагадаю, що згідно з підпунктом е) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача. Чи завжди ця вимога виконується?

20 березня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда визнав винним громадянина М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років. В апеляційній скарзі (підготовлена захисником, який вступив у справу на стадії апеляції) засуджений М. вказав, що не зважаючи на те, що слідчому, прокурору, слідчому судді та суду було достовірно відомо про те, що він не володіє українською мовою, жодного процесуального документа на російській мові, якою він володів, йому не вручалось. Зокрема, постанова про притягнення як обвинуваченого, постанова про оголошення в розшук, повідомлення про підозру та пам’ятка про права підозрюваного. Також при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження М. не було надано перекладача, через що він не міг самостійно розібратися в їхньому змісті. Ще одна деталь. Під час досудового розслідування допит М. вівся російською мовою, а протокол допиту підозрюваного складався українською, у зв'язку з цим він не міг самостійно його прочитати без перекладача.

Обвинувальний акт російською мовою та перекладач уперше були надані М. в суді першої інстанції під час судового засідання. Але ніхто не потурбувався, аби забезпечити його пам'яткою з процесуальними правами російською мовою, що змусило перекладача, за вказівкою судді, всю її перекласти за 15 секунд (підтверджено журналом судового засідання), що призвело до порушення його прав.

У ході судового розгляду справи прокурором тричі змінювалось обвинувачення М., але процесуальні документи в перекладі російською обвинуваченому не надавались, у зв'язку з чим М. заявляв в суді, що він «не розуміє те, за що його судять».
Таким чином участь перекладача в подальших судових засіданнях не гарантувала і не забезпечила дотримання права М. та можливість реалізації його прав, що закріплені в ст. 7, ст. 10, ст. 20, ст. 29, ст. 42, КПК України.

У зміненій апеляційній скарзі прокурором було визнано той факт, що обвинувальні акти зі зміненим обвинуваченням, які вручались М. під час судового розгляду, не були перекладені мовою, якою він володіє, внаслідок чого було порушено його право на захист.

Апеляційний суд Кіровоградської області, скасовуючи вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2014 року, в ухвалі від 03 грудня 2014 року вказав, що судом першої інстанції не дотримані вимоги кримінально процесуального законодавства стосовно права обвинуваченого на захист, оскільки ні слідчий, ні суд, не забезпечили обвинуваченому, який не володіє українською мовою, можливості здійснювати свої права, в тому числі і процесуальні, у відповідності до вимог ст. 29 КПК України. Зокрема, зміни обвинувачення, здійснені прокурором у ході розгляду справи у суді, не були вручені у перекладі мовою, якою володіє М., тобто російською.
Як не прикро, але зазначене кримінальне провадження стосовно обвинуваченого М. розглядалося судом у складі трьох професійних суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда, а обвинувачення підтримувалось процесуальним прокурором, стаж прокурорської роботи перевищує тридцять років. Брав участь у слуханні й адвокат.
Практика Європейського суду з прав людини та судова практика національних судів свідчить про те, що недотримання вимог підпункту е) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме незабезпечення обвинуваченого безоплатною допомогою перекладача, є безумовною підставою для визнання таких дій істотними процесуальними порушеннями, які порушують права обвинуваченого на захист.

Адвокатам, які здійснюють захист у кримінальних провадженнях варто ретельно ставитися до виконання своїх процесуальних обов’язків в частині виконання органами досудового слідства та судами прав підозрюваних і обвинувачених, передбачених підпунктом е) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 29 КПК України.

Сергій ГАЛУШКО, голова відділення Спілки адвокатів України в області