СУСПІЛЬСТВО
Вікторія Жовтенко: Не просиджувати годинами перед телевізором, не лежати на дивані нам допомагає Шеві
- Останнє оновлення: 18 листопада 2015
Пам'ятаєте вислів Генріха Гейне: «Чим більше пізнаю людей, тим більше мені подобаються собаки»? Вікторія Жовтенко, яка працює завучем кіровоградської спортивної школи №3, любить свою собаку Шеві (Believe in love Terra Natale -«повір у кохання») не тому, що розчаровується в людях. Їй страшенно подобається ці тварини, а найбільше – лабрадор-ретвилер. Запитую, чому саме цій породі віддано перевагу.
– Про неї кажуть так: якщо ти її полюбив, ти вже ніколи її не розлюбиш, – відповідає Вікторія. – І справа не тільки в її зовнішності. Це розумна, віддана, з великим серцем собака. Вона піддається тренуванню, швидко розвивається фізично, швидко пристосовується до умов, не агресивна до дітей. А ще лабрадор – одна з найкращих мисливських собак, і це теж враховувалося, коли ми обирали собі чотирилапого друга, бо мій чоловік затятий мисливець.
– Хто ж був ініціатором придбання собаки?
– Я, але мене підтримали всі – і чоловік, і діти. Наприкінці минулого року ми вирішили зробити собі оригінальний новорічний подарунок: купити цуценя. Знайшли по Інтернету в Харкові й поїхали за ним усі разом.
– Собака в міській квартирі – це насамперед додаткові для її господарів клопоти. Як ви з ними справляєтеся?
– Ми давно собі вирішили, що ми повинні постійно бути чимось зайнятими – не просиджувати годинами перед телевізором, не лежати на дивані. Зараз Шеві допомагає нам у цьому. Ми тричі на день виводимо її на прогулянку й не «висимо» на телефоні чи в ноутбуці, а займаємося із собакою. Це корисно й для твого здоров'я – частіше буваєш на свіжому повітрі.
– Як я розумію, ви їздили за своїм вихованцем аж у Харків, бо хотіли мати чистокровного лабрадора.
– Ну звичайно. У нас є документи, що підтверджують це. В родословній Шеві зазначається, що батько її – з польського розплідника, мама – з російського, а коріння тягнеться аж до Великобританії. Її дідусь – віце-чемпіон світу 2012 року.
– До слова, про чемпіона. Ви вже берете участь у виставках?
– Беремо, і не без успіху. Скажімо, в категорії цуценят здобули «Велику перспективу-1», що означає: наш вихованець розвивається правильно. А з дев’ятимісячного віку Шеві виступає в юніорах і зайняла свій перший JCAC (перше місце) у великій конкуренції серед шести собак. Це вважається гарним показником.
– Якщо собака має «знаменитих» батьків – скільки ж вона коштує?
– Собака не дешева, як і не дешеве її утримання, що треба мати на увазі тим, хто вирішив завести собі лабрадора.
– Догляд, харчування – це складно?
– Дехто не уявляє, як можна мешкати разом із такою собакою в одній квартирі, а в нас навіть ніколи не виникало труднощів у цьому плані. Шеві має свій куточок, там для неї створені всі умови, хоча вона вільно ходить і по квартирі. Як п’ятий член нашої сім'ї. Щодо годівлі, то собака вона не вибаглива, може харчуватися натуральним кормом, але якщо хочете, щоб собака правильно росла, розвивалася, треба додавати вітаміни. Ми ж відразу перейшли на покупний спеціальний корм, де вже є всі добавки.
– Щеплення, лікування…
– Проблем тут немає, хоча кваліфікованих ветлікарів у Кіровограді не багато, більшість з них лікує методом проб і помилок, що не дуже добре. Тому ми консультуємося ще й з харківським заводчиком, в якого купували нашу Шеві. Взагалі, доглядати лабрадора просто, потрібно лише не лінуватися – це собака не для лінивих. З порад, які мені хочеться дати в першу чергу, – після прогулянок обов’язково треба оглядати собаку, чи не має на ній кліщів, які можуть спричинити багато неприємностей вам і вашому вихованцю. А ще – займайтеся своїм цуценям – водіть його на заняття, тренуйте, привчайте до рингу. Це зробить його слухняним, розвиненим, і ви гордитиметеся своїм улюбленцем.
– Бачу, ви стали спеціалістом по лабрадорах, знаєте про них все, тож можете проконсультувати наших читачів, якщо в них виникнуть питання?
– Так. Мені можна зателефонувати на номер 050 98-99-223.
Валерій М'ЯТОВИЧ
