СУСПІЛЬСТВО

«Народне слово»: бути чи не бути?

У Кіровоградській області постійною проблемою є заборгованість із заробітної плати. На 1 січня нинішнього року вона становила 32,3 мільйона гривень. Про це на нараді з представниками підприємств-боржників повідомила заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ганна Соломко. За її словами, найбільший борг (22,3 мільйони) мають підприємства-банкроти, але й економічно активні підприємства заборгували вже понад 10 мільйонів гривень своїм працівникам, і що найгірше – ця цифра зростає.

Можна, звичайно, пояснювати негативну тенденцію «об’єктивними причинами», проте, мабуть, справа не стільки в них, скільки в неспроможності місцевої влади впливати на процеси та в дечому іншому.

Скажімо, на нараді йшлося про труднощі з виплатою заробітної плати в обласній газеті «Народне слово». Торік її працівники не отримували зароблене по кілька місяців. На початок лютого борг за цією статтею витрат перевищував тут 50 тисяч гривень. Про що це свідчить? Звичайно, про малоефективне управління виданням попереднім головним редактором, яка, до слова, в перші місяці свого керівництва обіцяла йому процвітання при тиражах у 25-30 тисяч примірників. Ні з першим, ні з другим не склалося. Однак було б несправедливо покладати відповідальність лише на неї. В газети є засновники, про яких могли б тільки мріяти інші видання. Мова – про обласну раду та обласну державну адміністрацію. Але, як не дивно, про таких засновників якраз і не варто мріяти, бо переймаючись заборгованістю на підприємствах, вони лише створюють видимість розв’язання проблеми і обмежуються констатацією фактів. Невже їхнім керівникам байдуже, що журналісти, котрі щономера висвітлюють «трудові звершення» влади, інколи не мають чим заплатити за проїзд у маршрутці? Зрештою, засновники призначають головного редактора, тож несуть відповідальність і за нього, і за ввірене йому комунальне підприємство.

Гадаю, цілком закономірним було звернення на нараді нового головного редактора Оксани Рибченкової до засновників, аби ті порадили, як редакції жити далі. Подумати є над чим. Наприклад, у січні лише за газ вона сплатила 15 тисяч гривень, тоді як доходи її не перевищили 12 тисяч гривень. Утім, у засновників, схоже, уже є «варіант» виходу зі скрутної ситуації. Його озвучила голова комісії із заборгованості по заробітній платі, заступник голови облдержадміністрації Світлана Лобанова.
– Або роздержавлення, або ліквідація, – зазначила вона.

Очевидно, доведеться обирати роздержавлення. Тим більше, про нього йдеться і в законі про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

– Роздержавлення – дуже відповідальне рішення, ми зараз активно його вивчаємо, – сказала О. Рибченкової.
Уже до першого квітня колектив має визначитися з подальшими своїми кроками. Тоді ж стане відомо читачам колись одного з найавторитетніших місцевих періодичних видань, чи залишиться воно в інформаційному полі області. Хоча важко уявити, що існування газети на цьому може закінчитися.

Лариса РОМАНЮК