СУСПІЛЬСТВО
Ігор Волков, користуючись депутатством, отримав на свої підприємства сотні тисяч гривень із бюджету, але на критику обіцяє «реагувати адекватно»
- Останнє оновлення: 23 лютого 2017
21 січня нинішнього року наша газета опублікувала матеріал «Дорогий піар під час кризи, або Чи потрібне висвітлення діяльності міськради?», у якому йшлося про те, що Кіровоградська міськрада, попри брак коштів для розв’язання соціальних проблем своїх виборців, передбачила в бюджеті 843,5 тисячі грн на висвітлення своєї діяльності. Найцікавішим є те, що частину цих коштів отримає приватна телекомпанія TTV, одним із засновників якої донедавна значився депутат міської ради Ігор Волков.
Днями ця історія отримала продовження. В соцмережах з‘явилося повідомлення про те, що Національне антикорупційне бюро перевірить законність фінансування приватного телеканалу Кіровоградською міськ-радою. В повідомленні, зокрема, зазначається, що одним із співзасновників ТТV з грудня 2015 року «є Ігор Краснюк – директор ТОВ ВКФ «Спліт». Власником «Спліту» є депутат Кіровоградської міськради нинішньої та попередніх каденцій Ігор Волков, котрий на останніх місцевих виборах зайшов до міської ради як представник «БПП «Солідарність», хоча до цього був активним членом «Партії регіонів». Саме Волкова у грудні серед засновників телерадіокомпанії TTV змінив Краснюк, який, фактично, є підлеглим Волкова». І далі: «За затвердження і Програми, і Бюджету, у якому були закладені гроші на цю програму, голосував і Ігор Волков (15-та сторінка Протоколу). Більше того, за прийняття Бюджету він особисто агітував голосувати (38-39 сторінки Протоколу) інших депутатів під час пленарного засідання у своєму виступі, ні словом не обмовившись про наявний конфлікт інтересів».
За коментарем телефоную Ігорю Вікторовичу.
– Ви ж добре знаєте, що діє закон про порядок висвітлення діяльності органів влади, – каже він. – Тому міська рада нічого не порушила.
– Але ж ви зацікавлена особа! – намагаюся заперечити.
– Я знав, що через це можуть виникнути неприємності, тому ще в грудні вийшов із співзасновників, – парирує депутат-підприємець.
Про те, що новий співза-сновник – його підлеглий, жодного слова. Але ж, як відомо, як не замітай сліди, сховати їх все одно не вдасться. Встановлено, що приватний канал почали фінансувати з міського бюджету з 2011 року, коли Ігоря Волкова було обрано на посаду секретаря міської ради. Того ж року TTV отримує 95 996 грн., наступного – вже 143 995 грн., у 2013 р. – 179 995 грн. У 2014 році на телеканал встигли перерахувати тільки 65 997 грн. із 200 000 грн., бо І. Волков позбувся крісла cекретаря міськради.
Проте, зазначається далі в повідомленні, «в 2015-му році телеканал знову отримав фінансування – рекордні 198 990 грн. Цього разу він був єдиним ЗМІ, окрім комунальної газети, на який з бюджету виділялись кошти. Всього на свій телеканал Ігорю Волкову вдалось забрати з міського бюджету 684 973 грн».
Цікавою є ще така інформація: «Всі зазначені рішення (про фінансування телеканалу з бюджету) з 2010 по 2015 роки приймались депутатами, що пройшли від Партії Регіонів, яка одноосібно мала більшість у міськраді. У міськраду 7-го скликання депутат Ігор Волков пройшов від БПП і очолив бюджетну комісію, а тому безпосередньо брав участь в розробці рішень щодо виділення коштів для свого телеканалу».
Ігор Волков не повірив, що цікавлюся питанням «освоєння» ним бюджетних коштів за власною ініціативою як журналіст і член кіровоградської громади, тож пообіцяв «діяти адекватно». Очевидно, він вірить у свою непогрішність, і те, що газета насмілилася в цьому засумніватися, сприймає як замах на його честь і гідність.
Нагадую Ігорю Вікторовичу, що за його секретарювання в міськраді з бюджету щороку виділялося близько трьохсот тисяч гривень на помиття бомжів у лазні, яка майже повністю є його власністю. Це йому не дуже сподобалося.
– Місто доплачувало мені за те, що лазнею користувалися пенсіонери, а не бомжі, – уточнює сердито.
Але ще більше він почав нервувати, коли торкнулися його президентства в обласній федерації шахів. Я нагадав, як він в одному зі своїх інтерв’ю напередодні місцевих виборів хвалився зробленим для розвитку цього виду спорту в місті, в той же час шаховий клуб «Біла тура», де працює відомий тренер Григорій Дубівка, десятки років тулиться в підвалі без елементарних зручностей.
– Знаєте, що маленькі шахісти справляють там природні потреби у відро? – запитую, але відповіді не отримую, натомість чую:
– Все! Мені немає про що з вами більше говорити!
А я ще хотів поцікавитися, навіщо йому, підприємцю, очолювати громадську раду при Головному управлінні Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, комісію з питань бюджету, податків, фінансів, планування та соціально-економічного розвитку міської ради. Втім, я здогадуюся, навіщо. Бути якщо не у владі, то близько до неї – це той же бізнес, десь щось і перепаде. Це Волков утямив давно, ще коли на початку 2000-х, будучи власником магазинів, очолив управління преси та інформації облдерж-адміністрації. Пригадую, як він повчав тоді редакторів газет: «З чого я починаю робочий день на своєму підприємстві? Я цікавлюся в бухгалтера, скільки надійшло коштів за попередній день. Робіть і ви так». Він не враховував, що доходи бідних редакцій не можна було порівнювати з доходами його підприємства.
Не хочу, як мовиться, стригти всіх під одну гребінку, однак приклад Ігоря Волкова свідчить, що підприємці йдуть у депутати не тільки для того, щоб ощасливити своїх виборців. Їм не шкода якоїсь тисячі гривень на встановлення лавки для бабусь чи на фарбування під‘їзду (та ще й з деяких пір обов’язково в національні кольори) – це їм повернеться сторицею, своє вони «відіб’ють».
Якщо кіровоградська громада не прокинеться, її обдеруть як липку. Їй варто насамперед замислитися, чи треба обирати до ради одних підприємців. Не заперечую, вони розумні й спритні, але давно відомо: своя кишеня ближче до тіла. І як би не били вони себе в груди, клянучись служити громаді, на першому місці в них – власні інтереси. Хоча, звичайно, можуть бути й винятки…
Валерій М‘ЯТОВИЧ
