СУСПІЛЬСТВО

У Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї познайомили з маловідомою працею про Володимира Ястребова (ФОТО)

У липні виповнюється 165 років від дня народження краєзнавця, історика, музейника, педагога, археолога, етнолога та фольклориста Володимира Ястребова (1855-1899).

Як уже повідомляли в ЗПУ, з цієї нагоди у Кіровоградському обласному Краєзнавчому музеї відкрили виставку «Фундатор музейної справи».

Напередодні її відкриття вдалося познайомитися з кількома оригінальними документами, пов’язаними з бурхливою діяльністю цього просвітителя й збирача старожитностей нашого краю.

Зокрема, співробітниця відділу фондів Оксана Коваленко показала кілька так званих «Открытых листов», що видавалися Імператорською археологічною комісією Міністерства імператорського двору Володимиру Ястребову як доручення й дозвіл на проведення археологічних розкопок.

А заступник директора музею Павло Рибалко познайомив  з маловідомою працею Е. Белена де Балю «В.М.Ястребов», надрукованій в 1930 році у «Віснику Одеської Комісії Краєзнавства при Українській Академії наук». Відразу кидається у вічі, що має вона чітке україноцентричне спрямування. І, на відміну від статті у сучасній українській Вікіпедії, в ній мова йде не стільки про «археолога й етнографа Російської імперії», як про людину, котра внесла цінний вклад в українську науку. Автор розповідає про те, що після вступу на історико-філологічний факультет Одеського університету, Ястребову «довелося пройти важку школу боротьби за існування». Уже тоді його характеризувала «відданість науці і дуже поважне ставлення до своєї роботи. При всьому тому він був людиною дуже скромною. Був завжди готовий зменшити свої знання та здібності. Був дуже талановитий викладач». Розповідається й про «близькі та дружні взаємовідносини» з професором Одеського університету, відомим славістом Григоровичем. «Коли, після закінчення університету, Ястребова було призначено за викладовця історії до земської реальної школи в Елісаветграді (цитуючи Белена де Балю, зберігаємо особливості тогочасного правопису-авт.), куди переселився і Григорович, який в той час вийшов у відставку… На посаді викладовця  у земській школі Ястребов перебував до самої смерти». Звертається увага й на те, що «Ястребов зумів із педагогічною діяльністю сполучати дуже продуктивну наукову роботу в галузі української етнографії та археології. Цінними допомічниками в цій справі були для нього його учні, яких він зумів зацікавити своєю роботою (К.Мороз, Гама Тобилевич та інші), або просто знайомі». «Його твори дають багатий, з любов’ю й ретельністю зібраний, сумлінно перевірений етнографічний матеріал… Не менше етнографії цікавила Ястребова археологія. Почав він із складання невеличкої археологічної колекції при історико-географічному музеї земської школи в Елісаветі». Проводив самостійні археологічні розкопки в Мартоноші та біля Компаніївки. Не будемо переповідати змісту всієї статті дев’яносторічної давнини, що має такий висновок: «Ястребов своєю тривалою та продуктивною науковою роботою цілком заслуговує з нашого боку на почуття глибокої вдячності та поваги».

Тож не дивно, що вже на початку української незалежності, у 1993 році, Кіровоградською обласною радою засновано краєзнавчу премію імені Володимира Ястребова, котра присуджується починаючи з 1994 року.

 Федір Шепель,

фото автора та краєзнавчого музею

Читайте також:  Понад три десятки оригінальних авторських творів презентували у Кропивницькому

Кропивницький: садибу літературного музею чепурять з нагоди ювілею

Кропивницький: фотозону «Книга» відкрили в обласній бібліотеці імені Дмитра Чижевського