СУСПІЛЬСТВО

Підходи до музею Івана Карпенка-Карого мають бути безпечними (ФОТО)

У нинішньому році виповнюється четверть віку від часу створення міського літературно-меморіального музею Івана Карпенка-Карого, що в Кропивницькому.

На відміну від більшості відомих закладів культури, які можна знайти на лівому березі Інгулу, цей знаходиться - на правому. У тій його історичній частині, що має й своєрідний рельєф, і забудову.

Тому, якщо туристу-новачку навіть відома адреса музею, його не так вже й просто, а головне (!) інколи не так безпечно відшукати, як інші «вогнища культури». Мова йде не про автомобілістів з їх сучасними навігаторами, а про звичайних піших туристів.

Ось, приміром, котрийсь любитель української драматургії доїхав тролейбусом чи маршруткою до зупинки «Друкарня». Щоб знайти родинне гніздо Тобілевичів – за відсутності жодного вказівника й без попереднього досвіду – йому неодмінно доведеться добряче поблукати дворами й підворіттями, вуличками й провулками, спусками й підйомами, щоб врешті-решт потрапити, куди бажав.

Але та мандрівка – зовсім безпечна. Не так все просто для тих, хто добирається з лівобережжя, від річки. Оскільки, перейшовши місток від Козачого острова, опиняєшся на вулиці Каховській, де на доволі крутому підйомі – від Пушкінської до Чапаєва (здається, що ту вулицю вже перейменованого на честь іншого кавалериста ХУІІІ століття) – зовсім відсутні тротуари.

Є вони, підкажуть, по паралельній вулиці Тобілевича. Але ж тільки частково. Не обабіч. До речі, підійшовши до нижньої частини тієї вулиці, можна побачити цікавезний пішохідний перехід …в  нікуди! Адже, коли хтось надумає, – перейшовши Пушкінську перед крутим поворотом вгору на Тобілевича, - правою стороною піднятися до омріяного музею, раптом зрозуміє, що цього робити не варто. Бо опиниться не на тротуарі, котрий тут зовсім відсутній, а перед крутезним схилом, що спускається від санепідстанції. Виявиться, що та доріжка для перехожих починається тільки ….за кілька десятків метрів. Є вона, щоправда, з іншого лівого боку, але обривається ще раніше, ніж починається та, що справа…  Ось і доводиться пішій людині з ризиком для життя маневрувати між доволі жвавим нині автотранспортом в пошуках тротуару, перебігаючи з одного боку на інший та навпаки. Особливо небезпечно це в пору ожеледиці. Оскільки підйом-спуск доволі крутий. Отож, коли піднімаєшся, головне вибратися за перехрестя Чапаєва-Тобілевича. Там, щоправда, по правій стороні в напрямку музею нерівна ділянка пішохідної доріжки з залишками асфальту й бруківки давно поросла високим бур’яном. Але та неприємність триватиме всього лише кілька десятків метрів. У дощову погоду у гіршому випадку можете замочити штанину, зате збережете здоров’я, якщо не вийдете на проїжджу частину міської артерії.

Втім, не дарма ж кажуть: до меморіальних місць дорога як на прощу!

Федір Шепель,

фото автора