СУСПІЛЬСТВО
Заступник командира «Айдару»: «Люди повинні підготуватися, війна може бути і тут»
- Останнє оновлення: 12 вересня 2014
Воїн-афганець, підполковник Євген Пташник (на знімку) багато років мешкає в Кіровограді, служив у кіровоградській 9-ій бригаді спеціального призначення. Він – росіянин за національністю, але сьогодні воює за незалежність і цілісність України у складі батальйону «Айдар», того самого, в якому воювала героїчна українська льотчиця Надія Савченко.
Петро І прорубував вікно в Європу, Путін зачинив двері до неї
– У Росії колись один відомий правитель прорубував вікно в Європу, віддалив церкву від влади, змусив росіян поголити бороди, а сьогодні Путін закрив двері в Європу, вплутує церкву в політику, наводнив Росію бородатими, – пояснює свою позицію айдарівець. – Ми ж не рвемося в США чи Європу, ми хочемо, щоб Україна жила за європейськими законами.
При цьому бандерівцем себе не вважає, каже, що не цікавився їхньою ідеологією, але багато разів був свідком, як хлопці з Західної України краще ставляться до полонених ополченців, ніж їхні земляки з Донецької та Луганської областей.
Минулого тижня Євген Пташник привіз до Кіровограда свого пораненого побратима, нашого земляка, провідав тещу і стареньку маму, яку забрав з Росії, і за кілька днів знову повернувся в зону бойових дій. Але перед цим поспілкувався з місцевими журналістами.
– Хотілося б поділитися відчуттями, думками з приводу подій, що відбулися за три місяці бойових дій, – каже офіцер. – Спочатку прийшов у батальйон «Айдар» у травні нинішнього року простим рядовим бійцем. Мені запропонували посаду начальника штабу. Я відмовився, бо для того, щоб командувати людьми, потрібно самому пройти через те, що й вони. І друге – я інвалід війни, і почуття потягнули на цю війну. Повоювавши, я зайшов до Міністерства оборони і прийняв посаду заступника командира батальйону, оскільки у нас в міністерстві великий брак кадрів. Чому я пішов у батальйон «Айдар»? Тому що хоробріших людей я не бачив ніде. Це ті вояки, про яких я можу з гордістю сказати, що просто радий стояти з ними пліч-о-пліч. Це представники всіх верств суспільства – від простого робітника до підприємця, художника, лікаря. Різні за віком – від 19-ти до 55-60-ти років. Усі вони прийшли на війну для того, щоб захистити свою батьківщину, незалежно від національності. Серед нас є росіяни, я й сам росіянин, українці, грузини, вірмени.
Українській армії потрібно 500-800 тисяч чоловік
– Якщо не буде політичного рішення цього питання, то треба готуватися до повномас-штабної війни, – переконаний Євген Пташник. – Треба створювати, і якнайшвидше, потужну армію. Це може зупинити агресора, якщо нас буде не 20-50, а 500-800 тисяч. Усім треба піднятися, кожній людині, тоді ми агресію зупинемо і житимемо у вільній країні. Поки що ж люди повинні підготуватися.
Війна може бути і тут. Я б вас запросив у зону АТО, там зовсім інша ситуація, ви тільки перетніть кордон, де вже точилися бойові дії, і ви побачите зруйновані будівлі, деякі населені пункти взагалі стерли з лиця землі. Таке відчуття, ніби в'їжджаємо в Сталінград під час Великої Вітчизняної. Коли ж приїжджаємо сюди, бачимо усміхнені безтурботні обличчя, й складається враження, що люди не розуміють до кінця, що в Україні триває війна.
У російських військових відкриваються очі
– Тижнів ще три-чотири тому ми воювали з сепаратистами, ополченцями. На даний момент ми воюємо з російською армією. У нас дуже багато захоплених нами в полон росіян, деяких уже обміняли, віддали назад. Зокрема, кон-трактників, моїх земляків із Краснодарського краю, які самі здалися. Вони, казали нам, прийшли сюди, щоб захищати українців і росіян він фашистів. А коли повоювали, зрозуміли, що ситуація інша. Я гадаю, що завершення цієї війни лежить у політичній площині. Це має бути договір між Україною, Росією та іншими країнами. Ми повинні сісти за стіл переговорів. З іншого боку також є люди, які думають так як ми, але їх чомусь тягне до Росії. Між іншим, у їхньому ополченні, як вони називають, є люди, які були на Майдані і боролися проти режиму Януковича, а у нас є ті, які були на Антимайдані і сьогодні воюють за Україну.
Є. Пташник категорично проти того, щоб вести розмову з відвертими терористами
– У мене немає ненависті до людей, які воюють проти нас. Лише жаль і образа, бо ми однакові, серед нас немає олігархів. Янукович довів нас до того, що ми пішли проти нього. А вони, не розуміючи цього, пішли проти нас. І тому, що вони за Росію… Та я теж за Росію, бо я з Росії, але я не хочу жити за законами Путіна, я хочу жити по-іншому, – каже айдарівець.
В Україні до влади може прийти військова хунта
– Вибори ж, по-моєму, це найгірше, що зараз вигадали, – каже Євген Пташник. – На даний момент до так званого нового парламенту можуть прийти ті ж особи. Я тут їхав, бачив портрети, якщо вони прийдуть до влади знову, то це люди війни. Вони все зроблять для того, щоб знову наші діти гинули. Ми все постараємося зробити, щоб вони або не пройшли, або, якщо вони пройдуть, ми їх звідти винесемо. Путін сказав, що на Україну прийшла хунта. В Україну ще не прийшла хунта, вона прийде. Це військова хунта. Нас вже просять, щоб ми прийшли. Ми за те, щоб політикою займалися політики, але якщо вони вже політики, то повинні займатися нею професійно. Мільйонери й мільярдери повинні займатися своїм бізнесом і в жодному разі не керувати нашими з вами долями.
Микола ЗАСТЬОБА
