СУСПІЛЬСТВО

У кропивницькому літературно-меморіальному музеї презентували 30 символічних світлин (ФОТО)

У літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого відбулося літературно-мистецьке свято «У піснях і вишиванці, Вкраїно, розквітай». Воно присвячене найголовнішій події року – 30-річчю незалежності України.

До видатної події створено виставку «30 кадрів літературного літопису». В експозиції представлено 30 світлин, на яких зображені  найзначиміші та найяскравіші моменти життя музею І.К. Карпенка-Карого.

Символічно, що музей відомого драматурга і театрального діяча відкритий у нашому місті саме за часів незалежності з нагоди 150-річчя від дня народження І.К. Карпенка-Карого (1995). 

Частиною свята стала презентація вишитих рушників із колекції народної  майстрині,  керівниці клубу «Ниточка» Зінаїди Андреяшевської, про яку вона розповіла особисто, а також рушників із  родин письменників нашого краю Миколи Смоленчука та Світлани Барабаш, які представила директорка музею Лариса Хосяінова.

Барвисте і яскраве музичне полотно розгорнули у Карпенковій оселі друзі з  Долинської – аматорський обрядово-фольклорний  колектив «Калина» під керівництвом етнографа, композитора, письменника Володимира Яремчука. Кульмінацією виступу стало урочисте і піднесене виконання  пісенної молитви «Боже, Україну бережи» Тараса Петриненка.

Естафету підхопив вокальний дует «Лебедина вірність» у складі заслуженого діяча мистецв України Бориса Притули та його дружини Валентини. «Бути променем чи краплиною, лиш світитися Україною. Бути вітром, крилатим вітром, спів про неї нести по світу», – лунала у їхньому виконанні пісня на слова Валерія Гончаренка.  

«Україна в серці та у слові» – таку назву мала поетична частина свята. Віршоване патріотичне слово звучало із уст журналістки, художниці, співачки Людмили Макей та поетеси, керівника творчого об’єднання «Парус» і Межрегіональної спілки слов’янських письменників України Олени Надутенко. Вірш Володимира Яремчука, сповнений любові до Батьківщини, щиро і проникливо прочитала Зінаїда Андреяшевська. Напутні рядки поезії земляка Костя Оверченка, цитовані Ларисою Хосяіновою, прозвучали ніби дороговказом для присутніх:

Нерідко бували у нашім житті

Дороги тернисті, дороги круті.

Траплялось, стомившись, ми падал з ніг,

Та в бік не звертали з обраних доріг.

Проклавши нові через броди мости,

Ми знову уперто ішли до мети.

Отак би і нині в єдинім строю

Нам зводити б разом Державу свою.

Завершилося літературно-мистецьке свято на високій ноті – українською народною піснею, яка є символом, оберегом, історичною пам’яттю і  душею нашої країни. 

Тетяна Ревва,

науковиця музею