СУСПІЛЬСТВО
Через рік суд визнав обрання редактора Новомиргородської районної газети незаконним
- Останнє оновлення: 23 лютого 2017
У грудні 2015 року Новомиргородська районна рада обрала нового редактора районної газети, такого собі Юрія Стоянова. За спеціальністю він будівельник, але в журналістиці не новачок, адже одного разу вже очолювала газету, коли треба було прибрати з посади неугодного Володимира Піскового.
Перебування Стоянова біля керма районного видання закінчилося тоді повним крахом, та, схоже, це нічому не навчило керівництво районної ради та адміністрації, й воно знову зробило ставку на перевіреного кадра.
Аби подати вибори редактора як акт демократії, запропонували депутатам аж три кандидатури. Дві цілком випадкові, що й не дивно, бо ніхто не повинен був завадити обрати Стоянова. Піскового, при якому газета стала фінансово незалежною (на рахунку редакції на грудень 2015 року було понад 400 тисяч гривень), до списку претендентів не внесли, проігнорувавши рішення трудового колективу редакції. При цьому керівництво району так поспішало протягнути свій план, що знехтувало попередніми рішеннями ради, Статутом редакції, чинними законами про друковані ЗМІ.
Чому треба було міняти Піскового на Стоянова? Існує кілька версій, одна з яких – треба було позбутися редактора, який не дуже шанобливо ставився до засновників, говорить про них зверхньо; інша, ймовірніша, – в країні було дано старт роздержавленню ЗМІ, тож не хотілося випускати з рук районну газету, дуже популярну, а відтак і впливову. На користь цієї версії свідчить той факт, що в редакції цілеспрямовано збільшувалася кількість однодумців нового редактора, натомість було скорочену посаду, яку обіймала дружина Піскового.
Зрозуміло, що визнати дії районної ради й редактора незаконними міг тільки суд. Чекати цього довелося цілий рік, і ось його вердикт: рішення районної ради про обрання Стоянова редактора скасовано; суд також поновив на роботі Світлану Піскову, зазначивши, що скорочення її посади відбувалося теж з порушеннями. Оскільки ні редакція, ні засновники газети не подали апеляцію, ухвали суду набрали законної сили.
– Такого правового нігілізму, який демонструє нинішня районна рада, я не пригадую за останні тридцять п’ять років, – сказав, коментуючи ситуацію, Володимир Пісковий (на знімку). – Чомусь депутати вважають: як вони вирішать, так і має бути. Але ж, завдячуючи їм, редакція опинилися тепер в дуже скрутному становищі. Їй не просто буде виконати рішення суду. Скажімо, суд зобов’язав поновити мою дружину на посаді відповідального секретаря, але вже немає такої посади – її скоротили. Пропонують їй посаду кореспондента, та в ухвалі суду йдеться саме про посаду відповідального секретаря.
Ще одне питання: а що робити з тими працівниками, яких набрали собі на підкріплення, адже редакція не потягне їх утримання? Їх точно доведеться скорочувати. Гадаю, аби редактору не хотілося більше порушувати закон, Статут редакції, він має відшкодувати редакції збитки, завдані його діями. Йдеться про кошти, виплачені працівникові за вимушений прогул.
Що стосується іншого рішення суду (про визнання обрання Стоянова незаконним), то я навіть не уявляю, як депутати його виконуватимуть. Втім, про це ми дізнаємося вже 24 лютого, адже на цей день скликається районна рада.
Валерій М‘ЯТОВИЧ
