СУСПІЛЬСТВО

Мішель Вєвьорка: «П’ять шляхів до універсальних цінностей»

Що може стати підтримкою для суспільства у складні часи? Французький соціолог Мішель Вєвьорка вважає виходом відродження і перезапускання універсальних цінностей. Про це він розповів на зустрічі в межах проекту «Європейський досвід: Франція», організованій книгарнею «Є», журналом «Український тиждень» спільно з Французьким інститутом в Україні.

 «Я покажу, що універсальні цінності – чудова ідея, але вони підлягали і підлягають критиці», – каже Мішель.
Ідею універсалізму потрібно перезапустити. Загалом її живлять кілька джерел: зокрема ідея громадянської рівності та християнських цінностей, запропонованих апостолом Павлом, який переконував, що всі люди рівні, навіть якщо й стають такими після смерті.
Є чимало людей, які вважають, що треба відкидати універсальні цінності і прийняти релятивізм: не можна казати, що одна цінність вища за інші. Є ті, хто говорить про окрему східну чи китайську соціологію. Тобто ми бачимо регіони, які зациклені самі на собі. Це небезпечно, вважає Мішель Вєвьорка.
Ми говоримо про універсальні цінності, а в той же час продовжуємо домінувати над іншими. Тож як можна реанімувати універсалізм? Соціолог називає п’ять можливих напрямків, якими корисно рухатися.
Перший. Шлях через подорожі. Віддалення від рідної країни наближає нас до іншої цивілізації й інших людей. Важливо зрозуміти якнайкраще цінності іншого. Через зустріч з іншими, переживання їх життя спробувати думати ширше. Екзотичні суспільства уже не є такими: глобалізація, Інтернет змінили світ. Ви можете побачити Францію, не виходячи з кабінету. А переміщення подалі від власних кордонів розширює наші кордони.
Другий. Існують форми демократичного життя та правосуддя не тільки на Заході, а й в Індії, країнах Африки, які різняться від звичних для нас. Подивіться на інші традиції, окрім західних.  
Третій. «Багатоманіття модерностей». Універсальні цінності єдині, але існує багато шляхів, аби пристосуватися до них. Варто бути більш гнучким і погоджуватися з великим різноманіттям світу, з цією даністю.
Четвертий. Космополізація. Ми живемо в суспільстві, яке переживає великі ризики. Треба уникати «методологічного націоналізму». Не думайте про рамки, адже ризики носять світовий характер. Якщо я живу в Україні, а в Білорусі вибухне АЕС, то це стосуватиметься і мене. Якщо виникне епідемія в Африці, це стосуватиметься і мене. Ми маємо думати про існування на певній території, але не випускаючи з контексту весь світ.
П’ятий. Пропагується
не той універсалізм, що нав’язується кимось, а той, що іде знизу. Ми не можемо погодитися з тим, що свідчить про експансію.
«Я не кажу, що весь світ має стати чутливим до універсальних цінностей і настане мир. Але щодалі ми віддаляємось від них, тим складніше нам буде жити разом.
Таке відчуття, що світ після Другої світової війни  перебував у стані довіри стосовно універсальних цінностей. А сьогодні багато занепокоєння. Скажімо, у Франції нині немає віри в майбутнє. Існує такий стереотип: «Наші діти будуть жити гірше, ніж ми». Тому я й пропоную ці роздуми про універсалізм», – додав на закінчення Мішель.  

Записала Наталя Романюк

Довідка
Мішель Вєвьорка – один із провідних французьких соціологів, керівник Центру соціологічного аналізу та соціологічних інтервенцій (CADIS) при Вищій школі соціальних наук. Член наукової ради Європейської дослідницької ради (ERC). Міжнародне визнання здобув як експерт з акцій громадянської непокори у Франції 2005 року. Його наукові інте-реси охоплюють питання насильства, расизму, тероризму та соціально-культурних рухів. Останні публікації торкаються питань ультраправих рухів та антисемітизму, жорстокості, тероризму, а також досліджують зв’язки між Інтернетом та цифровими технологіями, з одного боку, та соціальними науками,
з іншого.