30червня2026

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА СУСПІЛЬСТВО Керівництво Кіровоградської льотної академії відхрещується від імені Левка Мацієвича

СУСПІЛЬСТВО

Керівництво Кіровоградської льотної академії відхрещується від імені Левка Мацієвича

У лютому нинішнього року громадськість Кропивницького вкотре порушила питання про присвоєння місцевій льотній академії імені Левка Мацієвича.

Здається, немає потреби ще раз перераховувати заслуги цієї людини перед Україною та її народом, однак здійснити задумане громадськості поки що не вдається.

Аби зрушити справу з місця, вона звернулася з листом до в. о. ректора Національного авіаційного університету В. Ісаєнка та начальника Кіровоградської льотної академії НАУ С. Неділька.

«Звертаємося до Вас із пропозицією щодо присвоєння Кіровоградській (Кропивницькій) льотній академії НАУ імені видатного вітчизняного інженера, конструктора, авіатора, українського політичного діяча Левка Макаровича Мацієвича (1877-1910)», – йшлося в листі.

Через місяць автори звернення отримали від Кіровоградської льотної академії НАУ відповідь, з якої випливає, що Мацієвич – не та постать, щоб його ім’я було присвоєно навчальному закладу.

«Розуміючи, що його ім’я не повинно бути забутим, ми пропонуємо назвати Алею авіаторів на його честь. Пропонуємо виступити з ініціативою про перейменування однієї з вулиць або проспектів Кропивницького на його честь та увіковічнити його ім’я у назві одного з навчальних закладів інженерного спрямування, адже саме в інженерії Левко Мацієвич досяг найбільших успіхів», – ідеться в листі за підписом начальника академії С. Неділька.

Чому ж так відхрещуються від Мацієвича в цьому навчальному закладі? Причина – в банальних забобонах.

«Левко Мацієвич – людина трагічної долі. Його трагедія пов’язана саме з аварією літака, що особливо зрозуміло для авіаторів, які кожного дня сідають за штурвал та піднімають багатотонного металевого птаха у повітря, відповідаючи за своє життя та життя пасажирів», – написав начальник академії.

Дивний аргумент, адже в льотній академії знають, що НАУ, складовою частиною якого вона є, розташовується в Києві по вулиці космонавта Комарова, теж жертви катастрофи. Тільки космічної.

Процитованого вище було б достатньо, щоб зрозуміти позицію керівництва, але читаємо далі:

«Разом з тим, повідомляємо, що профспілковий комітет Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету розпочав громадське обговорення Вашого звернення».

Навіщо це було писати? Невже колектив не погодиться зі своїм керівником?

Якби в академії справді хотіли об’єктивно обговорити питання про присвоєння їй імені видатного земляка, то запросили б когось із підписантів листа-звернення, аби почути аргументи «за», додаткову інформацію.

До слова, присвоєння державному навчальному закладу імені не є справою виключно трудового колективу. Брати в цьому участь може також громадськість, що вона й робить.