СУСПІЛЬСТВО

Станіслав Туровський: Таке закриття «справи Степанцова» нас не задовільняє

2 жовтня нинішнього року наша газета опублікувала інтерв’ю адвоката Станіслава Туровського, який понад шість років є захисником Леоніда Степанцова, усуненого від виконання обов’язків Злинського сільського голови ще в 2008 році за звинуваченням у службовому підробленні та присвоєнні коштів в розмірі 2400 гривень.

Нагадаємо, що на його переконання, слідчий суддя Маловисківського районного суду Т. Бугайченко, не маючи для того підстав, скасувала постанову слідчого райвідділу внутрішніх справ про закриття справи проти Степанцова за відсутністю в його діях складу злочину й направила її на нове розслідування. Зробила вона це за скаргою М. Яковлевої, обраної сільським головою після відсторонення Л. Степанцова. Нове розслідування лише повторило старе звинувачення, однак це не завадило прокуратурі району направити справу до суду. Цього разу до Новомиргородського, оскільки всі судді Маловисківського районного суду розглядали справу Степанцова і винесені ними вироки були скасовані вищою інстанцією. Днями Новомиргородський районний суд справу проти Л. Степанцова закрив. Здавалося б, захисник і його підзахисний мали б радіти такому фіналу цієї багаторічної тяганини, але вони не згодні з ухвалою суду. Чому?
– Тут варто зазначити, – каже Станіслав Казимірович, – що 15 вересня 2014 року Н. Мельниченко, яка представляла прокуратуру в даному кримінальному провадженні, під час судового засідання підтвердила звинувачення мого підзахисного в злочинах, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України. І це не зважаючи на те, що нічого нового в ньому не з‘явилося. Більше того, Н. Мельниченко, коли розглядалася заява М. Яковлевої про скасування постанови слідчого про закриття справи за відсутністю складу злочину, обґрунтовувала законність тієї постанови, стверджувала, що злочину не було. А далі ще цікавіше. 17 вересня 2014 року, після того, як були допитані свідки та експерт, які повністю спростували інкриміноване Степанцову обвинувачення, Н. Мельниченко заявила клопотання про відкладення розгляду провадження через те, що вона хоче змінити обвинувальний акт.
– Шести з половиною років прокуратурі забракло, щоб правильно кваліфікувати діяння Степанцова?
– Гадаю, причина не в цьому. І прокуратура, і суди першої інстанції, які виконували побажання колег з іншого відомства, загнали себе в глухий кут.
Н. Мельниченко і її керівники, зрозумівши, що без доказів Степанцова суд виправдає, вигадали інший хід. Вони звинуватили його в скоєнні злочину, передбаченого статтею 356 КК України, тобто в самоуправстві. Знайомлячись із новим обвинувальним актом, ми відразу помітили, що складений він із грубим порушенням чинного законодавства. Зокрема, прокурор не навела підстав, через які було змінено обвинувачення, що суперечить вимогам пунктів 5-7 ч. 2 статті 291 КПК України, зазначила тільки, що «протиправні дії Степанцова Л. І. спричинили настання значної шкоди громадським інтересам Злинської сільської ради, підриву її авторитету та престижу». В чому ж полягає «значна шкода» – жодного слова.
Ми, звичайно, не згодні з таким обвинуваченням, оскільки Степанцов не скоював інкримінованого йому правопорушення.
– І ви підготували клопотання суду про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків?
– Так. Це клопотання мій підзахисний мав оголосити в судовому засіданні 21 жовтня, але скористатися своїм процесуальним правом він не зміг, оскільки суддя Р. Забуранний не дав йому такої можливості. Натомість задовільнив клопотання Яковлевої про відмову від приватного обвинувачення Степанцова, обґрунтувавши своє рішення деякими статтями КПК. Ми вважаємо, що ухвала має бути скасована, оскільки приватне обвинувачення в даному випадку – вигадка: жодної заяви приватного обвинувачення від М. Яковлевої ніколи в правоохоронні органи не надходило.
– Отже, можна сказати, що «справа Степанцова» лопнула, як мильна булька, але ж більше шести років ви змушені були доводити, що він невинний!
– Тут варто пригадати, що заступник прокурора Маловисківського району Буран у суді першої інстанції вимагав позбавити Степанцова волі на шість років, потім помічник прокурора Любченко «зжалілася» і зменшила цю вимогу до чотирьох років. Врешті-решт, прокуратура дійшла висновку, що не за тими статтями хотіла запроторити його за грати.
– Чи не вигадають прокуратура і Яковлева чогось нового, аби тільки і далі тримати Степанцова в статусі постійного обвинувачуваного?
– Те, що ця справа вигадана, ми ніскільки не сумніваємося – Степанцова треба було прибрати з посади голови, бо він заважав засновникам ТОВ «Авангард» Хмуріну і Шкрябіній (матері Яковлевої) незаконно користуватися частиною земельних паїв. Але ми переконані й в іншому – за це комусь доведеться відповідати. Зокрема, Марині Яковлевій, котра, аби стати сільським головою, підробила протокол сесії сільради від 18 січня 2008 року, завела в оману Верховну Раду, повідомивши їй, що нібито вирок стосовно Степанцова вступив у законну силу. Вона забула приказку «Не копай яму іншому, бо сам в неї втрапиш», і даремно. Стосовно майбутнього вигаданої справи Степанцова, то вона повинна бути закрита за відсутністю в його діях складу злочину.

Валерій М‘ЯТОВИЧ