СУСПІЛЬСТВО

На Кіровоградщині стартує просвітницький проєкт про знаних людей та пам’ятні події (ФОТО)

Кіровоградська обласна рада і Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей розпочинають спільний інформаційний проєкт.

Його мета – розповісти жителям і гостям нашого регіону про знакові події, круглі дати від дня народження та смерті видатних суспільних, військових, наукових та культурних діячів, які мають відношення до земель, що на сьогодні є складовою частиною Кіровоградської області.

Цей інформаційний проєкт базуватиметься на проєкті «Календар як дзеркало суспільних змін», який став одним із переможців грантового конкурсу Українського культурного фонду у напрямку «Відновлення культурно-мистецької діяльності».

Як повідомлялось раніше, культурно-мистецький просвітницький проєкт «Календар як дзеркало суспільних змін» виборов грант УКФ сумою понад 280 тисяч гривень. Його мета – підвищення обізнаності громадськості стосовно ключових подій української культури та історії, популяризація оновленого календаря основних державних (національних) та релігійно-звичаєвих свят і подій.

Над реалізацією проєкту працювали Бобринецький міський краєзнавчий музей імені Миколи Смоленчука, Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей і громадська організація «Центральноукраїнська обласна спілка музейних працівників». В межах «Календаря як дзеркала суспільних змін» в Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї розгорнули однойменну постійну виставку, яка працюватиме весь 2025-й рік.

Почнемо знайомство з подіями «Календаря…» з видатних особистостей, що народились 3-го та 4-го січня, відповідно: Бориса Лятошинського та Валерія Дейнекіна.

Борис Лятошинський (1895-1968) – композитор, диригент і педагог, один із представників модернізму та експресіонізму в українській класичній музиці, з іменем якого багато в чому пов’язаний розвиток симфонічного жанру в Україні.

З 1 вересня 1908 року по 15 лютого 1911 року навчався у чоловічій гімназії Златополя, де його батько працював директором (місто Златопіль свого часу входило до складу Кіровоградської області, а в 1959 році було приєднане до Новомиргороду). Саме в Златопільській гімназії Борис Лятошинський навчався грі на скрипці, почав серйозно займатись музикою, грав в учнівському оркестрі. У віці 14-ти років написав кілька музичних творів.

У 1913 році Борис Лятошинський переїхав до Києва, де в подальшому навчався та працював. З 1922 по 1925 роки він очолював Асоціацію сучасної музики при Музичному товаристві імені М.Д. Леонтовича. Тривалий час викладав у Київській консерваторії (отримавши в 1935 році звання професора). У 1939 році Бориса Лятошинського обрали головою правління Спілки композиторів України. Після повернення в 1944 році з евакуації, Бориса Лятошинського призначили художнім керівником Української філармонії, також він працював музичним консультантом у Радіокомітеті та викладав у Київській консерваторії.

Помер 15 квітня 1968 року, похований на Байковому цвинтарі в Києві. У пам’ять про Бориса Лятошинського в Україні щороку присуджують іменну державну Премію. Ім'я Лятошинського носять музичний коледж у Харкові, дитяча музична школа в Житомирі, вулиці в Житомирі, Києві, Луцьку.

Валерій Дейнекін (1955-2003) – український актор, режисер-постановник, заслужений артист України (1998).

Народився 4 січня 1955 року у Кіровограді (нині – Кропивницький). В 1976 році очолив студентський театр «Резонанс» при Кіровоградському державному педагогічному інституті імені Пушкіна (зараз – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка). Заочно здобув театральну освіту в Московському театральному училищі ім. Бориса Щукіна.

Наприкінці 1980-х Валерій Дейнекін почав працювати у театрі імені Марка Кропивницького. Там він проявив себе не тільки як драматичний та комедійний актор, але й як режисер-постановник.

У березні 1998 року Указом Президента України Валерію Дейнекіну було присвоєно звання «Заслужений артист України», а за його працю на педагогічній ниві – звання «Відмінник народної освіти України».

Протягом творчої кар’єри на студентській та професійній сцені поставив понад 50 вистав за творами класичних і сучасних авторів і зіграв понад 50 ролей.

Помер 30 січня 2003 року, похований у Кропивницькому. На честь режисера студентському театру педагогічного університету було присвоєно його ім’я: народний студентський театр «Резонанс» імені Валерія Дейнекіна.