СУСПІЛЬСТВО

Кропивничани віддали останню шану 34-річному Дмитру Шилову (ФОТО)

 Сьогодні, 2 жовтня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани віддали останню шану герою – солдату Дмитру Шилову, який став на захист свободи і незалежності рідної землі.

Дмитро Шилов народився 10 березня 1990 року в Кропивницькому. Навчався в гімназії «Інтелект». По закінченню закладу освіти вступив до Київського національного університету культури та мистецтв.

Від самого дитинства Дмитро, був всебічнорозвиненою особистістю. Швидко опанував гру на гитарі: вона була для нього не просто інструментом — це був спосіб спілкування зі світом. Кожна мелодія, яку він грав, несла в собі тепло його серця, щирість почуттів і глибину думок. Для друзів і рідних його музика була віддушиною, вона дарувала радість, надію й спокій навіть у важкі часи. Його пісні залишалися в пам’яті надовго, бо торкалися найпотаємніших струн душі.

Водночас, доля знайомить його зі спортом і Дмитро Шилов поринув у світ східних єдиноборств: кунг-фу, цигун. Ця справа була для нього більше, ніж хобі: це був шлях до самовдосконалення. Через тренування він пізнавав силу тіла, мудрість духу, навчався витримці та самоконтролю. Його вміння, дисципліна й глибоке розуміння філософії східних практик робили його особливою людиною. Друзі відчували поруч із ним упевненість і спокій, адже він випромінював внутрішню гармонію та силу. Був багаторазовим чемпіоном України, мав багато заохочень, нагород та подяк.

Після закінчення університету Дмитро Шилов розпочав свій трудовий шлях у міжнародній компанії по продажу автозапчастин. Там він проявив себе відповідальним, цілеспрямованим і комунікабельним працівником. Його цінували колеги, бо він умів знаходити спільну мову з кожним, був уважним до деталей і завжди виконував свою роботу з максимальною віддачею. У 2019 році почав співпрацювати з компанією АПС-Кіровоград.

Із початком повномасштабного вторгнення Дмитро Шилов, не вагаючись, добровільно став на захист Батьківщини. Він мужньо прийняв на себе випробування долі. Після проходження навчання був зарахований на посаду стрільця- санітара штурмового відділення.

Це було непростим випробуванням долі, яке Дмитро прийняв із мужністю та внутрішньою гідністю. Бойові завдання, які він виконував, поєднували і силу воїна, і милосердя медика: рятуючи життя побратимів під час боїв, не раз проявляв відвагу й самопожертву.

Дмитро Шилов неодноразово був поранений, але кожного разу знаходив у собі сили повернутися в стрій, щоб знову стати поруч із тими, хто захищав Україну. Його стійкість і витримка вражали всіх, хто був поруч. Побратими цінували його за доброту, готовність підставити плече й прийти на допомогу навіть у найнебезпечніших ситуаціях.

Солдат Дмитро Шилов прийняв свій останній бій 23 травня 2024 року в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, її свободу та незалежність.

Йому було 34 роки…

Життя Дмитра Шилова стало символом відданості й жертовності. Він залишив по собі пам’ять як воїн, який до останнього виконував свій обов’язок і ніколи не зраджував своїх принципів.

Для рідних він був найкращим сином, братом, другом, для побратимів — надійною опорою, для України — мужнім Захисником, який до кінця виконав свій обов’язок. Його життя — це приклад вірності, честі та любові до Батьківщини.