СУСПІЛЬСТВО
Забута і незнана порцеляна: поповнилися фонди кропивницького музею (ФОТО)
- Останнє оновлення: 05 березня 2026

Музей мистецтв отримав уже четверте дарування від меценатки з Канади Олени Берикул-Криворучко.
Подолавши довгий шлях через Атлантичний океан – із Торонто до Кропивницького (майже півтора місяці і вісім з половиною тисяч кілометрів) – ці тендітні порцелянові вироби благополучно дісталися музею, щоб знайти тут своє нове життя.

До музейної колекції додалися ще 72 предмети побутової та декоративної порцеляни кінця ХІХ – ХХ століття. Серед них речі, які вже не використовуються у вжитку або їх призначення вже забули. Це і надихнуло нас на майбутню виставку поки що з робочою назвою «Забута і незнана порцеляна».
Є особливо цікаві предмети, що сьогодні вже майже зникли з побуту: ніжно-рожевий жіночий письмовий набір із позолотою, декоративна гасова лампа з квітковим розписом на порцеляновій основі, чоловічий набір для гоління, чайничок для годування хворого, шпильки для капелюшків та багато іншого. Погляд привертає оригінальна ваза, оздоблена в техніці «пікасієт» – мозаїкою з битого порцелянового посуду. А порцелянова музична статуетка у вигляді вишивальниці і кошик з квітами з бісквітної порцеляни додають колекції особливої теплоти. Усі ці речі з різних країн і різних виробництв, зокрема Англії, Німеччини, Японії, Південної Кореї.
З 2021 року, відколи триває співпраця з пані Оленою, музей отримав уже близько 300 виробів з порцеляни. Щоразу дарування ставало справжньою подією музейного життя й було представлене у стінах музею тематичними виставками – вишуканою експозицією «Краса широкого вжитку», атмосферною виставкою «Біле золото Сходу» та чуттєвою й елегантною експозицією «Жінки і порцеляна» – останню можна відвідати й зараз.
Кожне дарування – це не просто поповнення фондів, а продовження живого зв’язку з людиною, яка дбайливо збирала цю колекцію протягом тридцяти років.
Олена Берикул-Криворучко – меценатка з канадського міста Беррі, українка за походженням: частина її родини має коріння на Кіровоградщині. У Канаді вона працювала в загальноосвітніх школах, викладала англійську й французьку мови за фахом, а також мистецтво – за покликанням: драму, музику, танець і малювання.
Коли пані Олена вирішила передати музеям України свою колекцію світової побутової порцеляни, серед обраних нею закладів був і Музей мистецтв. Тепер ці речі житимуть далі – вже як частина культурної пам’яті.
Презентація нової експозиції відбудеться після наукового опрацювання колекції.
Ірина Петля,
наукова співробітниця відділу фондів
музею мистецтв
