СУСПІЛЬСТВО

Людмила Яніна і правозахисники звинувачують медиків у смерті єдиного сина жінки

Учора під час прес-конференції правозахисників ГО «Українська правозахисна агенція» Наталії Пашиної та Олександра Сосонського спільно з Людмилою Яніною, вони повідомили журналістів про недбалі дії, неналежне виконання професійних обов’язків медичних працівників виїзної бригади екстреної медичної допомоги № 11 та свавілля з боку керівництва ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», які призвели до смерті єдиного 21–го річного сина пані Людмили Олександра.

У ході прес-конференції мама загиблого юнака повідомила, що саме 16 травня, але 2015 року, у житті її сина мав бути один з найсвітліших днів, адже саме на цю дату було призначене його сватання. Але, незадовго до того, як мали зійтися всі гості, Олександру стало зле, і його дівчина викликала «швидку». Те, що відбулося далі, і досі не вкладається в розуміння матері, яка несподівано втратила свого єдиного сина. Єдине, що вона може сказати впевнено: лікарі «переплутали» її сина з наркоманом, який жив на цій самій вулиці, де й Олександр.

Як зазначають правозахисники, Л. Яніна звернулася до них по допомогу, оскільки ще з 2015 року не може домогтися покарання для винних у року, смерті її сина. Людмила Анатоліївна повідомила, що на виклик у зв’язку з різким погіршенням стану здоров´я, зокрема, - сильний біль у грудях та в області серця, диспетчер Центру направила до хворого психіатричну бригаду Центру № 11. Жінка наголошує, що приводу для направлення саме цієї виїзної бригади не було, і навіть в картці виклику № 29129 від 16.05.2015р. зазначено, що тип виїзду був непрофільний. Саме це, на її переконання, призвело до того, що Олександра не вдалося врятувати.

«Того дня «швидка» приїжджала до мого сина тричі. Перший виклик завершився тим, що ніякої допомоги взагалі не було надано. Коли синові стало ще гірше, ця сама бригада приїхала ще раз. І тут я стикнулася з непрофесіоналізмом лікаря, який мав би рятувати мою дитину. Під час другого візиту лікар Гадюков розпочав робити непрямий масаж серця, до якого був абсолютно нездатний, він не знав навіть правильного розташування рук при цій маніпуляції. Але й це робилося тільки після того, як ми всією родиною почали вимагати від нього бодай якихось дій. До цього вони неспішно чекали інших лікарів, яких уже викликали, зрозумівши, що самі нічого не можуть. Реанімаційна бригада, яка приїхала згодом, уже не змогла нічого вдіяти: мого сина не стало», - розповіла Людмила Яніна.

Крім того, жінка наголосила, що всі карти викликів були поспіхом переписані, а працівникам моргу була дана вказівка «обставити» все так, ніби помер наркоман.

Правозахисники наголошують, що статтею 35 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я. Тому, обставини, які спричинили смерть сина Л. Яніної, є злочином медиків проти пацієнта. Хоча, як виявилося, правоохоронні органи так не вважають. За два роки слідство не дало жодного результату. Мати зустріла шалений спротив як представників медзакладу, так і в поліції та прокуратурі.

«Я так розумію, що тут «рука руку миє». Нинішній керівник Центру Олександр Ярошенко, який тоді був відповідальний за зміну, намагається прикрити лікарів-убивць, оскільки відповідальність за смерть мого сина має нести і сам. В прокуратурі також завжди знаходяться більш важливі справи, ніж встановлення обставин і покарання винних у смерті мого сина», - наголосила пані Людмила.

Правозахисниця ГО «Українська правозахисна агенція» Наталія Пашина підтвердила слова матері: зараз правозахисники намагаються знайти ту справу, якої, як виявляється, ніде немає. Відсутні матеріали проведених експертиз чи досліджень, а слідчі дії абсолютно не проводяться.

«В ході вивчення бодай тієї інформації, яка є, виявилося, що в Департаменті охорони здоров’я ОДА таки проводилося так зване «службове розслідування». І мене, як правозахисника, вразив висновок цього розслідування, який зводився до того, що Олександр Янін «все одно помер би, якби його не рятували», - розповіла Наталія Пашина.

Правозахисник Олександр Сосонський завважив, що такого висновку не могло бути в принципі.

«Лікарі – не боги, і не їм визначати, скільки людині відміряно. В своїй зухвалості і цинічному намаганні приховати злочин, медики дійшли до найвищої точки: вони, не надавши допомоги, беруть на себе роль і богів, і суддів, і кого завгодно. Але врятувати життя і надати необхідну медичну допомогу – це прямий професійний обов’язок лікаря. Ми вже не вперше говоримо про цей медичний заклад, і складається враження, що тут діє чітко відпрацьована система, адже й правоохоронні органи бездіють два роки! За два роки слідство не просунулося ні на крок вперед, хоча невідповідність дат і адрес у записах лікарів, абсолютно різні діагнози, зазначені у висновках судмедекспертів згодом, як мінімум повинні були насторожити і викликати серйозну перевірку медичного закладу», - підкреслив на завершення Олександр Сосонський.

Разом з тим, лікарі продовжують працювати і навіть отримують відзнаки від керівництва, беруть участь у різних заходах та характеризуються паном Ярошенком як «світила медицини». 

ГО Українська правозахисна агенція