30червня2026

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА СУСПІЛЬСТВО Коли нічого робити…

СУСПІЛЬСТВО

Коли нічого робити…

З огляду на те, як часто проти нього порушують кримінальні справи, необізнаній зі змістом тих справ людині може видатися, що сьогодні в Новоукраїнці мешкає дуже небезпечний тип, місце якого за гратами, а не на волі. В деяких населених пунктах ще зустрічаються такі негідники і звуться вони кримінальними авторитетами.

Їх боїться місцевий люд, бо примушують усіх платити їм данину і тому подібне. А він вважає себе жертвою свавілля правоохоронних органів і бере активну участь в громадських акціях, вимагаючи покарання винних. 

Мова – про Олександра Нешкребу. В його біографії справді були непорозуміння із законом. Наприклад, на початку «лихих» дев‘яностих потрапив до СІЗО за звинуваченням у несплаті податків. В 2011-му йому таки призначили покарання з відстрочкою виконання за неповернення коштів кредиторам. Як пояснює Нешкреба, тоді марно було домагатися справедливого розслідування. Нині правоохоронні органи теж не полишають його в спокої, і, схоже, роблять все, щоб нарешті спекатися його надовго.

Кілька років тому Олександр Миколайович працював інженером у кар’єрі. Розрахувався, коли розпочалися затримки з виплатою заробленого. Влітку 2012 року написав заяву в прокуратуру про неправдиву звітність, яку надавала дирекція кар’єру. Прокурор Юрій Лебедєв попросив навести конкретні факти, що він і зробив, вказавши, як і ким підроблялися видаткові накладні, тощо. Реакція була несподіваною: кримінальну справу порушили проти нього самого за підробку документу. Нібито, щоб отримати від кар’єра додаткову вигоду, сам виготовив договір і завірив його печаткою, яку попередньо викрав. Його запрошували на допити, тероризували телефонними дзвінками, поширювали містом чутки про його не зовсім чесну репутацію. Зрештою, після тривалої тяганини справу закрили. Його ж заяву про дії дирекції розслідують і досі, обіцяють, що вже незабаром передадуть до суду. Як пояснила йому слідча К. Князева, затримка тільки за колишнім директором М. Ткачем, бо той нібито перебуває у бігах.

У липні 2013 року проти нього відкрили ще одну справу – нібито за погрози розбити голову бейсбольною битою свідку по іншій кримінальній справі. Знову обшуки, допити, а результат – нульовий. У квітні нинішнього року його звинуватили в незаконному проникненні до чужого житла, яке врешті-решт виявилося його житлом.

– У грудні 2013 року заселився в будинок у присутності працівників міліції. Квартиранти, які жили там, заявили на камеру, що претензій не мають, а через кілька місяців написали заяву, ніби я зірвав з них прикраси, – розповів Олександр Миколайович.

І ця справа залишається без руху. Зовсім недавно, 11 листопада, його вже звинуватили в побитті людей похилого віку. Олександр Миколайович переконаний, що ця справа – це помста йому за участь у акції проти міліцейського і прокурорського свавілля, що пройшла в Новоукраїнці у вересні. Тоді перед приміщеннями цих відомств палали шини, і загроза для декого пройти народну люстрацію, тобто через сміттєвий ящик, як ніколи була реальною.
По жодній із трьох попередніх справ Нешкреба не постав перед судом. Він переконаний, що й нове розслідування закінчиться нічим, бо його вигадано з метою тиску.

– Через телебачення я звернувся до міністра Авакова, щоб на мене подали до суду, якщо я говорю неправду, – каже Олександр Миколайович. – Досі ніхто не висловив мені жодних претензій.

У тому, що прокурорські працівники можуть використовувати свою посаду в особистих інтересах, сумніватися не доводиться. Я неодноразово писав про те, як деякі прокурори брали хабарі, навіть наперед розписували, скільки їм мають платити підприємці і фермери, і за це їх не звільняли, найтяжче, що могли для них вигадати, – це перевести в інший район. І все ж я не міг не поцікавитися в Юрія Лебедєва думкою стосовно справ, порушених проти О. Нешкреби, і того, що приписують особисто йому.

Справи, сказав прокурор, розслідуються, злочинні дії Нешкреби підтверджуються численними свідками, тож вироки не за горами. За його словами, це дуже непорядна людина, характеризується негативно, а участь у протестних акціях бере тільки тому, що хоче уникнути відповідальності. Коли ж ми перейшли до того, що стосується особисто Юрія Анатолійовича, вийшов цікавий діалог, хоч і дуже короткий.

У Новоукраїнці дивуються, як може прокурор жити на широку ногу – має шикарне авто вартістю в кілька сотень гривень, у приватному гуртожитку володіє апартаментами, що займають півповерху. На запитання про авто прокурор відповів, що то власність родини, а коли зайшла мова про житло, запропонував обговорити це питання не по телефону.

В Олександра Нешкреби своє пояснення походження статків прокурора, ще молодого чоловіка, але наводити їх не буду – потрібне підтвердження документами.

Загалом, складається враження, що в Новоукраїнської прокуратури немає важливіших справ, ніж переслідування О. Нешкреби, якого хтось у чомусь там звинувачує…    

Валерій М’ЯТОВИЧ