СУСПІЛЬСТВО

Юрій Крошко: Не довіряйте, будьте пильними

Два тижні тому працівники міліції затримали мешканку сусідньої області, яка, представляючись працівником виконавчої влади, допомагала людям похилого віку… позбуватися заощаджень. Зокрема, одну з пенсіонерок вона зуміла переконати, що днями мінятимуть національну валюту, тож, щоб старенька не залишилася зі «старими» грошима, запропонувала свої послуги. Пенсіонерка віддала шахрайці все, що приберегла на «чорний день», – п’ять тисяч гривень. При цьому вона не поцікавилася, які ж то «нові» гроші.

Подібними методами шахраї ще користуються, але все більше й більше віддають перевагу Інтернету та мобільному зв’язку. Маючи ці винаходи людства, їм навіть не треба залишати приміщення та бачити свою жертву. 

Як діють «електронні» шахраї і як не потрапити їм на гачок? З цим запитання газета звернулася до заступника начальника управління МВС в Кіровоградській області – начальника кримінальної міліції Юрія Крошка (на знімку). Ось що він сказав.
– З початку року маємо 290 випадків шахрайства. Це більше, ніж було за відповідний період торік. Висновок, який у зв’язку з цим напрошується, – дурити наших людей, як не дивно, стає дедалі легше. Вони дуже довірливі, чим і користуються злочинці. Наприклад, знаходять через Інтернет чи газету людину, яка щось продає. Телефонують, домовляються про ціну і просять назвати номер розрахункової карти. Нібито нічого загрозливого, картами всі користуються, а потім ще роблять кілька дзвінків для уточнення, насправді ж – щоб вивідати персональні дані людини. Маючи їх, знімають кошти з карти. При цьому, як відомо, власнику картки надходить «есемеска» про здійснену операцію. Але злочинці й це враховують і поспішають повідомити, мовляв, гроші відправлено, зараз вам надійде повідомлення, скажіть нам про нього. Це для того, щоб людина повірила. Бачачи таку активність, власник карти повідомляє не тільки її номер, а й пін-код, хоча в кожному банку при видачі карти застерігають: ніколи й нікому не можна називати пін-код.
– Отже, перше ваше застереження?
– Продаючи через Інтернет чи по телефону якусь річ, жодних даних про себе не
повідомляйте – щоб вам переказали кошти, достатньо назвати номер вашої карти. Ще простіше обдурити людину, коли вона в такий спосіб щось купує. Їй називають ціну, номер карти, на яку треба переказати кошти, й вона це робить, не замислюючись над тим, що її можуть обдурити.
– Якою буде ваша порада в таких випадках?
– Не треба поспішати переказувати гроші. Тобто – жодної передоплати. Сьогодні є чимало фірм, які можуть доставити вибрану вами річ прямо вам додому. Після того, як ви переконалися, що річ та, яку замовляли, можете сміливо віддавати гроші. Ніколи не поспішайте поповнювати чужий телефонний рахунок – ні кош-тів, ні обіцяних вам послуг чи товару ви ніколи не отримаєте.
– Дуже часто у ЗМІ повідомляється про те, що шахраї заволодівають коштами, використовуючи родинні почуття. Що ви можете про це сказати?
– Між собою цей вид шахрайства ми називаємо «ваш син у міліції». Коли телефонують комусь і повідомляють, що їхня близька людина знаходиться в правоохоронних органах, скоїла ДТП чи когось побила, й потрібно заплатити, інакше – тюрма, багато хто вірить. Та й як не повірити, коли вам ще й дають поговорити з рідною людиною. При цьому «рідна» людина говорить з дефектом, бо в неї нібито травма – розбиті губи, лице. Потім телефон бере «слідчий», який і натякає на те, що справу можна зам‘яти, треба тільки заплатити. Нерідко ошелешені такою новиною люди біжать серед ночі до автомата і знімають гроші, при цьому забувають вимкнути телефон, що тільки полегшує дії шахраїв.
– Як бути в таких випадках? Що робити?
– Найперше – зателефонувати тому, хто нібито потрапив у біду. Часто з‘ясовується, що ця людина відпочиває в якійсь веселій компанії або ж просто спить. Крім того, варто звернутися до працівників міліції і про все розповісти.
– Як розслідуються злочини, пов‘язані із шахрайством? Потерпілі можуть сподіватися, що їм допоможуть повернути втрачене?
– Відсоток розкриття цих злочинів порівняно високий, але нам хочеться, щоб він був ще вищим. Труднощі виникають через те, що завдяки Інтернету територія, на якій скоюється злочин може охоп-лювати кілька областей: злочинець знаходиться в одній області, його жертва – в другій, а гроші знімаються з карти в третій. Досудове розслідування починається за місцем знаходження потерпілого, а потім, в разі виявлення підозрюваного, матеріали передаються туди, де він перебуває чи знаходився на момент скоєння правопорушення. До того ж, щоб отримати дозвіл на проведення деяких слідчих дій, треба згоду прокуратури та дозвіл суду, а в центральному офісі банку, який має надати слідчому відповідну інформацію, таких звернень про шахрайські дії десятки, а то й сотні, і треба чекати, поки дійде черга.
– Тобто це за день чи кілька днів не робиться?
– На жаль, так. Законодавець передбачив доволі складну процедуру отримання дозволу, що знову ж таки тільки на руку шахраям – вони можуть і сліди злочину знищити, і самі зникнути. І хоч багатьом з них уникнути відповідальності не вдається, переконливо застерігаю читачів газети: не довіряйте, будьте пильними, пам’ятайте, що є ті, хто тільки й розраховує на вашу довірливість. Дотримання цього прос-того правила вбереже ваші кошти і вас самих від непотрібних моральних страждань.

Валерій М‘ЯТОВИЧ

P. S. Шахрайку, яка видавала себе за представника влади й заволоділа п’ятьма тисячами гривень пенсіонерки, відпустили з-під варти. Суд урахував, що вона є матір‘ю шістьох дітей…