СУСПІЛЬСТВО
В Олександрівському районі бізнес-структура готова інвестувати в розвиток села, але завадити можуть «підніжки» сільського голови
- Останнє оновлення: 06 квітня 2018
Тривалий час громаду Цвітнянської сільської ради лихоманить. Причина тому, переконані тамтешні активісти, – непрозора робота сільського голови Віктора Ліхненка, в діях якого багато хто бачить елементи корупції, надто ж – у земельних питаннях.
Нині серйозна бізнес-структура, що веде свою діяльність на території села, хоче співпрацювати з громадою, проте висловлює недовіру самому Ліхненку.
Мова – про бюджетоутворююче підприємство – ТОВ Фірма ОЛТО, що спеціалізується на племінному тваринництві та вирощуванні зернових і технічних культур.
За словами директора ТОВ АК "Формула Агро" Надії Салової, «сільський голова на кожному кроці ставить фірмі підніжку». Як мінімум дивним є той факт, що допоки країна живе в очікуванні заморських інвесторів, цвітнянське товариство вже має власну інвестиційну ініціативу, готову до презентації на загальних зборах жителів села, але пан сільський голова невдоволений роботою партнерів.
«Я на зборах уже зауважувала, що фірма ОЛТО готова інвестувати в соціально-економічну сферу, в розвиток села. Головна наша мета – поліпшення добробуту селян і підвищення якості їхнього життя», – зауважує Н. Салова.
Працівники ОЛТО промоніторили місцеві комунальні заклади, з’ясували їхні нагальні потреби.
«Ми знаємо, чого бракує місцевій освіті та медицині. Тому звертаюся до депкорпусу з тим, щоб до нас долучилися депутати-підприємці. З’ясувавши, хто скільки може додати до спільної скарбнички – разом можемо підняти село на вищий рівень життя», – каже Надія Салова.
До поглибленої інвестиційної програми вже вносяться останні штрихи.
Нині ж сільський голова місцевих інвесторів не чує. Він лише сіє «зерно розбрату в громаді», твердять ті. Пан Ліхненко навіть на їхні телефонні дзвінки не відповідає. Координувати співпрацю в таких умовах складно.
Чому склалася така ситуація? Можливо, сільський голова затаїв образу на керівництво ОЛТО ще з тих часів, коли там вказували на непрозорість у його роботі?
Інтернет допоміг нам виявити статтю колег із сайту gre4ka.info, датовану кінцем 2015-го. Тоді журналісти опублікував власне розслідування: «Родинні оборудки: схема земельного шахрайства на Кіровоградщині».
На той час за фактом зловживання службовими особами Цвітнянської сільської ради в Олександрівському слідчому відділі велося досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України.
З тих пір у методах керування сільського голови мало що змінилося, твердять сільські активісти і водночас опоненти . Хіба що до земельних непорозумінь додалися й інші.
Ось як переселенець Сергій Нестеров розповідає про методи «наповнення» місцевого бюджету:
«Була в нас програма «Чуднянські діброви», якою опікувався сам голова і яка мала принести 518 тисяч гривень у бюджет громади села. На наш запит з’ясувалося, є лише витрати, доходу немає, це – перше. Друге – Ліхненко не надає відповіді на запит, скільки людей стоїть у черзі на землю. Ще одне – в РДА нам повідомили, що не існує технічної документації на школу, бо вона не виготовлялася, тобто, освітній заклад діє незаконно. Це грубе порушення чинного законодавства. Це загрожує закриттям школи. Сам Ліхненко багато років поспіль був директором школи, уже другу каденцію поспіль він – сільський голова, він не міг не знати цього».
Цвітнянці скаржаться, що землю у сільській раді наділяють родичам сільського голови і депутатам . Є відповідні позови до судів.
«Хочемо, щоб і депутати, і сільський голова почали працювати на громаду, а не тільки на себе», – зауважує все той же Нестеров, керівник громадської організації «Народне коло», куди останнім часом нерідко звертаюся люди, бо депутати не мають прийомних днів, немає відповідних графіків.
Ще одне питання, оповите таємничістю, – це газ. Він, виявляється в селі є. Але тільки на папері. Чому? У відповідях на запити активістів, голова каже, що гроші не виділялися, але документи свідчать про інше – протягом 2013-2014 років фінансувалася газифікація села.
Селяни звертаються до поліції, судяться, домагаються оприлюднення рішень сесій та графіків їх проведення.
«Люди тут і так знають одне одного, тут немає проблем зі спілкуванням», – заперечує брак якісної комунікації між депкорпусом та потенційним електоратом Ліхненко.
Та й навіщо вона йому, та комунікація? Його брат і так землю отримав. Його дружині у земельному питанні депутати також пішли назустріч. Люди, мовляв, усім задоволені. А те, що місцеві АТОвці роками чекають на виділення земельних наділів, що екопоселенці не можуть вирішити земельні питання і потроху покидають село – господаря села мало бентежить. З нього беруть приклад і колеги.
Так депутат Агапов дозволяє собі під будинком іншого селянина гербіцидами обробляти власні наділи і закидати при цьому невдоволеним: «А хто ви такі? Я – депутат! Записуйтеся на прийом і все з’ясуємо».
«Починаючи з 2015 року територію села почало штормить, я не розумію, чому. Якась чорна кішка пробігла. Будоражиться село», – зауважує Віктор Ліхненко і додає, що то журналісти, мовляв, винні, бо подають неправдиву інформацію. У чому неправдивість – не уточнює.
Він обурюється й поведінкою Віри Павловської, яку свого часу навчав.
«Вона ледве закінчила школу, а тепер виходить на перші ролі. Нема, щоб запитати авторитетних людей», – каже господар Цвітного. І додає: «У нас тут зараз громадська організація «Народне коло» з’явилася. Це – сепаратисти. Співзасновники спілкуються з донецькими сепаратистими. Я не винуватий за появу цих анастасійців»…
Сергій Нестеров ці слова, висловлені посадовою особою в публічному місці, сприймає серйозно, тож, уже вручив сільському голові Цвітного Ліхненку позов до суду...
За такої ситуації в селі, за такого ставлення до селян з боку місцевої влади не складно зрозуміти, чому ОЛТО остерігається мати справу з сільським головою Ліхненком. Проте інвестиційну програму підприємство розробило.
А з ким співпрацюватиме – покаже час.
