СУСПІЛЬСТВО
Іван Марковський застеріг науковців від нав‘язування громаді свого варіанту нової назви Кіровограда
- Останнє оновлення: 11 червня 2015
Згідно із законом про так звану декомунізацію, назва «Кіровоград» має зникнути з мапи країни протягом найближчого півроку. Навіть якщо б кіровоградці хотіли її зберегти, зробити це їм не вдасться, бо закон треба виконувати.
Тобто, сьогодні доцільніше спрямовувати свої зусилля не на захист сучасної назви, а на пошук нової. До слова, нова назва має сприйматися більшістю жителів міста, чого поки що ми не маємо. Навіть громадські активісти не дійшли між собою згоди в цьому питанні.
Якими мають бути підходи до процесу перейменування, чого варто уникати, а що – брати до уваги? Відповідь на ці питання шукали учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції, що пройшла 11 червня в Кіровограді. Її організаторами виступили громадська організація «Спільна дія», обласний осередок «Просвіти» імені Т. Шевченка та інші. Своїми думками ділилися науковці з Кіровограда, Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Тернополя, зокрема директор Українського інституту національної пам‘яті Володимир В‘ятрович, завідувач відділом Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Віктор Брехуненко, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Тарас Чухліб, викладач «Могилянки» професор Володимир Панченко.
Вітаючи учасників конференції, секретар Кіровоградської міської ради Іван Марковський зазначив, що міська влада проти того, аби використовувалися «різні важелі впливу на думку громадськості».
«Назву місту дадуть самі жителі під час опитування», – наголосив він.
Проте науковцям не вдалося уникнути спокуси запропонувати свій варіант. Їм до вподоби назва «Інгульськ», про що вони й зазначили у зверненні до депутатів міської ради. На їхнє переконання «назва Інгульськ милозвучна, колоритна й ідеологічно нейтральна, не викличе несприйняття у містян». Чи так це – мають, очевидно, сказати самі ж містяни.
Фото з "Гречки" і з "РК"
