КУЛЬТУРА
У Кропивницькому вшанували пам’ять Ярослава Івашкевича (ФОТО)
- Останнє оновлення: 25 лютого 2019
20 лютого збігло 125 років від дня народження польського письменника Ярослава Івашкевича (1894-1980).
У зв’язку з цією помітною датою та тісними життєвими і творчими зв’язками класика польської літератури з Україною, минулої суботи у відділі мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулася творча зустріч “Ярослав Івашкевич: портрет у дзеркалі мистецтва”.
"Ярослав Івашкевич належить до плеяди найвидатніших представників польської культури ХХ століття. Мало хто з польських письменників може зрівнятися з ним у багатогранності творчих здобутків. Поет, прозаїк, драматург, мистецтвознавець, есеїст, літературний критик, музикознавець, мемуарист, перекладач шедеврів світової літератури (зокрема творів Тараса Шевченка), громадський діяч, він - воістину ренесансна особистість," - розповіла знавець літератури серединної України Катерина Лісняк.
Пані Катерина також детально зупинилася на його багаторічних контактах з українськими письменниками Євгеном Маланюком, Максимом Рильським, Дмитром Павличком, Григорім Вервесом та іншими.
Музичну складову творчості знаного поляка представили учні музичного коледжу нашого міста, які виконали кілька пісень на слова Ярослава Івашкевича. А з вуст членів товариства «Полонія» присутні почули його вірші польською мовою.
Про екранізацію творів Ярослава Івашкевича та листування з відомим кінорежисером Анджеєм Вайдою розповіла мистецтвознавець Світлана Ушакова. Вона також зупинилася на нових перекладах ювіляра, нещодавно зроблених Наталією Бельченко.
Присутні змогли переглянути тематичну книжкову виставку, маловідомі світлини з родинного архіву Івашкевичів та уривки з фільму “Панянки з Вільно”.
Насамкінець додамо, що, оскільки Ярослав Івашкевич п’ять років навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії (1904-1909), відвідував поміщицькі маєтки Єлисаветградського повіту, бував у Гайвороні, є двоюрідним братом композитора Кароля Шимановського - його ім’я неодноразово згадується на сторінках праць тутешніх науковців Леоніда Куценка, Володимира Панченка, Сергія Шевченка, а також краєзнавців -Володимира Боська, Володимира Поліщука та інших.
Федір Шепель,
фото автора
