У книгарні «Є», що в Кропивницькому, відбулася зустріч із київською дослідницею Ольгою Ковалевською, котра розповіла про підготовку та видання видавництвом «Темпора» п’ятитомника легендарного українського географа Степана Рудницького «Історія. Геополітика. Географія».
Про науковий доробок Степана Рудницького (1877-1937) до певного часу було мало відомо, оскільки в добу тоталітаризму він став жертвою політичних репресій: його розстріляли в лихої пам’яті урочищі Сандармох. Тим часом, наукова спадщина цього досі незаслужено призабутого географа, картографа, етнографа, академіка Всеукраїнської академії наук (ВУАН), основоположника української фізичної, політичної та військової географії має неабияку наукову цінність.
Упорядниця об’ємного п’ятитомника Ольга Ковалевська відповіла на численні запитання присутніх науковців, краєзнавців та книголюбів. Останні також мали можливість сказати своє слово по темі заходу.
Зокрема автор цих слів, звернув увагу на краєзнавчий аспект праць Степана Рудницького. І не тільки в тому сенсі, що він є автором праці про «туристику», яка насамперед сприяє підйому краєзнавства (1928), але й неодноразово згадував про наш край у контексті більш широких міркувань. Уже в його історичних творах, наприклад, у розвідці «Українсько-польська війна в 1625 році» є не просто згадки про Крилів (Світловодськ), але й про події, котрі розвивалися в його околицях. В одному з томів є відповідь на полемічний лист відомого науковця та діяча Центральної Ради Сергія Шелухіна, котрий в молоді роки (1888-1893) працював в Єлисаветградському окружному суді та редагував газету «Елисаветградский вестник». У «Короткій географії України» (1910) та пізніших з геополітичної тематики періоду Першої світової війни (1915) є дані про Олександрійський та Єлисаветградські повіти, міста Олександрію та Єлисавет (Єлисаветград, Елісавет) тощо. Цікава згадка про Зінов’ївськ 1927 року міститься в статті «Завдання географічної науки на українських землях». Зокрема там проводиться така думка: «Багато ще роботи залишилося для кліматологів-землезнавців. Перше завдання – це згущення мережі метеорологічних станцій по Україні, зокрема більших метеорологічних обсерваторій. До революції було їх тільки три: в Києві, Зінов’ївську й дуже важна в Одесі…».
Актуальність багатьох повернутих із небуття та розкиданих по різних виданнях столітньої давнини малодосяжних нині праць. Чудове оформлення. Багатий ілюстративний та картографічний матеріал. Докладні географічні й іменні покажчики до кожного тому. І це далеко не повна інформація про п’ятикнижжя Степана Рудницького.
Модерував зустріч кандидат географічних наук Андрій Домаранський.
Більше – у відео.
Федір Шепель,
фото автора
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
