КУЛЬТУРА

Свято пісні, яке запам’ятається надовго

Минулої неділі в Кіровограді вдвадцятьп’яте пройшов Всеукраїнський фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів», особливістю якого було те, що в ньому взяли участь хорові аматорські колективи з Черкаської, Вінницької, Дніпровської, Тернопільської, Луганської та Донецької областей.

Без перебільшення, цьогорічний фестиваль став помітною подією для всієї Кіровоградщини, засвідчивши перемогу над часом, ситуацією й обставинами. Попри зрозумілі всім труднощі сьогодення його організатори, серед яких у першу чергу слід згадати директора обласного центру народної творчості, одного із засновників фестивалю Валентину Пращур, змогли подарувати жителям міста й гостям незабутнє свято української пісні.

Розпочалося воно з покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченкові представниками колективів нашої й інших областей, керівниками держадміністрацій і рад, деяких політичних партій. А потім під звуки духового оркестру всі рушили колоною до обласної філармонії. На вулиці Дворцовій, біля театру імені М. Кропивницького їх зустрічали сотні учасників фестивалю, залюблених у пісні кіровоградців. Здавалося, ще ніколи не збиралося в одному місці стільки одягнених у вишитий український одяг людей, й не було сумніву, що в ті хвилини всі відчували велике піднесення й усвідомлювали свою приналежність до великого народу.

Біля філармонії відбувся парад-представлення учасників фестивалю, а потім представники делегацій, почесні гості уквітчали кущі калини, посаджені з нагоди 10-ї та 15-ї річниць фестивалю. У фойє філармонії, як і в усі попередні рази, було виставлено на оглядини твори декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Калиновий розмай» (цього року свої таланти демонстрували майстри з Кіровоградського району, вони ж і «головний рушник року» вишивали) та короваїв від творчих делегацій з Кіровоградщини та інших регіонів нашої країни.

– Такий прекрасний співочий народ ніщо не зможе зупинити. Знаю, ви всі багато що віддали б за те, щоб раз на рік опинитися у цій залі, на цій сцені, аби відчути тепло рушників, насолодитися духом нашої співочої родини. Двадцять п’ять років розширюється і поліпшується наш фестиваль. І це дає оптимізм для віри, що він зустріне і свій сторічний ювілей, – звернулася до гостей і учасників «Калинового співу» Валентина Пращур.

Принагідно вона подякувала всім причетним до організації свята хорового співу та згадала, як зароджувався фестиваль у перший рік незалежності України, натхненний тоді Народним Рухом України.

– Сьогодні дуже гарний, знаковий день – день народження Марка Кропивницького, перепоховання Тараса Шевченка і християнське свято – День Святого Миколая Чудотворця. І ще наше – суто кіровоградське свято – «Калинового співу». Люди, котрі виступатимуть на цій сцені – різних професій і поглядів, але їх усіх об’єднує багата культура нашої нації. Пишаюся, що саме на рідній Кіровоградщині є фестиваль такого рівня, який знають по всій Україні», – сказав у своєму виступі голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко.
Дякувала за розкішне свято духовності й народних традицій кіровоградцям і директор Рубіжнянського Будинку культури Луганської області Ганна Бережна. А представниця Міністерства культури України Олександра Іонова зачитала вітальну телеграму учасникам фестивалю від міністра культури Євгена Нищука. Керівнику хорового аматорського колективу «Візерунки» Гайворонського районного Будинку культури Вікторії Вакуленко того дня присвоїли звання заслуженого працівника культури України. Насамкінець урочистостей Валентина Пращур і народна артистка України Антоніна Червінська пов’язали рушник до фестивальної емблеми – гілки калини.

А потім у залі звучала українська пісня. Понад чотири десятки виступів – на одному диханні. Таке варто було побачити.

Лариса РОМАНЮК.
Фото автора