КУЛЬТУРА
Міністр культури: Я хочу зробити так, щоб на Хутір Надія наприкінці вересня хотіли потрапити люди з усієї України
- Останнє оновлення: 29 вересня 2016
Минула субота видалася напрочуд сонячною й теплою, ніби хотіла надихнути жителів нашої області на поїздку на знаменитий Хутір Надія, де всорокшосте мало пройти Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти». Багато з них таки відважилися на поїздку, відклавши інші справи, й не пожалкували, бо то було справжнє свято, в якому взяли участь посланці із сімнадцяти областей України, Білорусі та Ізраілю. Уперше за багато років «Вересневі самоцвіти» вшанував своєю присутністю й міністр культури України, елегантний і вишуканий Євген Нищук. Він віддав належне пам‘яті корифеїв, зазначивши, що Кіровоградщина – «це область, яка зібрала неймовріну плеяду велетів театрального мистецтва».
– Це місце, яке завжди давало сили творити. Радий, що я нарешті зміг сюди приїхати, відчути його, – сказав міністр і пообіцяв «зробити так, щоб на Хутір Надії наприкінці вересня хотіли потрапити люди з усієї України».
До присутніх з нагоди цьогорічного свята «Вересневих самоцвітів» звернулися й керівники області та міста Кропивницького, народні депутати, гості.
Ще на підході до Хутора на всіх чекали майстри народної творчості зі своїми витворами – вишиванками, картинами, ляльками, різноманітними сувенірами, поробками з дерева та ін. Нинішнього року їх було традиційно багато. Майже вся вулиця вздовж садиби була зайнята ятками, стендами.
На багатьох майданчиках Хутора виступали як професійні майстри сцени, так і артисти-аматори. Справжньою прикрасою свята стали сільські хорові колективи, які додавали всім гарного настрою майстерним виконанням українських пісень.
Та найголовніше дійство відбулося на театральному полі. Там артисти театру імені М. Л. Кропивницького показали учасникам свята театралізовану виставу «Дума про незалежність України». А потім міністр культури і керівники міста й області висадили молодого дуба, зробивши тим самим і свій внесок у збереження і розвиток заповідника.
Ще довго на Хуторі лунали музика й пісні, ніхто не поспішав залишати це святе для театрального мистецтва місце. Можна сміливо стверджувати, що свято вдалося, за що хочеться подякувати його організаторам: так тримати!
Юлія СЕМИКІНА
