Хто і що дарує обласному краєзнавчому музею?
Аби почути відповідь, так би мовити, з перших уст, ми звернулися до головного зберігача фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Павла Рибалки. Ось яка відбулася розмова.
– Павле Павловичу, кажуть, що останнім часом Краєзнавчий музей отримав постійного дарувальника…
– Так, минулого й поточного року провели кілька публічних заходів, пов’язаних з благодійною передачею до наших фондів раритетних колекцій книг і рукописів з архіву нашого земляка - уродженця Новомиргородщини - й шевченківського лауреата Федора Сарани. Цінні добірки творів Володимира Винниченка, Юрія Яновського, Архипа Тесленка та наукових матеріалів, пов’язаних з цими іменами, передала нам донька відомого київського бібліографа й енциклопедиста Тетяна Коровіна-Сарана.
- А хто з кропивничан може похвалитися чимось подібним?
- Серед останніх дарувальників педагог Сергій Колісник (на знімку ліворуч). Не так давно від нашого постійного шанувальника й друга отримали рідкісне видання оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Справа в тому, що книжечка не просто видана в 1913 році, але й має доволі цікаву історію, пов’язану з її власниками.
- Що дарують, крім книг і друкованої продукції?
- Ось, наприклад, відомий музеєзнавець Лариса Гайда збагатила наші фонди не тільки бібліотечкою рідкісної краєзнавчої літератури, але й ще недавно такими поширеними, а тепер надбанням історії, - грамплатівками з записами шкільних уроків.
- Напередодні нашої розмови помітив усміхнену жіночку, котра, здається теж щось принесла до музею?
- Так, ви не помилилися, це народна майстриня із Знам’янки Раїса Айвазовська подарувала нам власні вишивки з трипільською тематикою.
- А на які нові надходження сподіваєтеся?
- Незабаром від виконавчої служби маємо отримати дві цікаві з нумізматичного погляду конфісковані монети. Одна – Валаського князівства ХУІІІ століття, а інша – викарбована в Іспанії для Мексики у ХІХ столітті.
- Чи трапляються такі дарувальники, котрі не бажають, щоб оприлюднювали їх імена з якихось міркувань?
– На моїй пам’яті таких не траплялося. Враховуючи власний досвід роботи, можу запевнити, що далеко не всі земляки намагаються нажитися на старожитностях, що стали їх власністю. Є й такі, що вважають за краще зробити особисті раритети надбанням усієї громади через можливості Краєзнавчого музею.
Розмову вів Федір ШЕПЕЛЬ
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
