КУЛЬТУРА

Український політтехнолог обізвав Марка Кропивницького п‘яним польським актором

Це сталося 17 квітня в ефірі телеканалу 112. Україна – запрошений гість Юрій Константинов принизив всесвітньовідомого режисера й актора, нашого земляка.

Назвавши реформи, що проводяться нині в країні, імітацією реформ, політтехнолог – так він себе називає – несподівано торкнувся неправильної, на його погляд, інтерпретації історії Українським інститутом національної пам‘яті, очолюваним В. В‘ятровичем, і як приклад навів перейменування Кіровограда. Очевидно, чоловікові допекло. Він сказав дослівно так:

«У нас дуже болюча тема – за останні три роки з‘явилося дуже багато лжепророків і лжемесій. Одним із них є цей інститут. Вони міняють історію, до того ж косо криво. Наведу один приклад. Місто Кропивницький. Був Кіровоград. Гаразд, я проти – Кіровограда не треба, назвіть Єлисаветград. Тому що Єлисавета – це не російська княжна, це свята Єлисавета – на честь дочки Ярослава Мудрого було названо. Вона була святою. Але назвали на честь польського п‘яного актора, який прибився до міста».

Гадаю, навіть тих із нинішніх жителів Кропивницького, які підтримували ідею повернення місту історичної назви, має обурити брехня, що поширюється на всю країну про організатора першого українського професійного театру, видатного актора, режисера, талановитого композитора і письменника. Зокрема,й щодо його польського походження.

Цей випад невігластва (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі. – Словник синонімів української мови. Київ, 2001) – серйозний сигнал і для чиновників від культури й працівників театру, що носить ім‘я Марка Лукича. Очевидно, роблять вони для популяризації видатного земляка ще недостатньо.

Якою має, на мій погляд, бути їхня реакція на наведені слова Константинова? Добитися ефіру на 112-му й відновити справедливість – нагадати глядача, ким же був Кропивницький. А ще б я запросив цього політтехнолога до нашого міста, провів його вулицями, якими ступала й нога Марка Лукича, влаштував екскурсію по музею цієї Людини. І обов‘язково звозив би його на Хутір Надії і в тиші під величними дубами розповів би про походження Кропивницького, а на додачу – ще й про дочок Ярослава Мудрого, про ту ж Єлизавету (а не Єлисавету), котрій судилося, вийшовши заміж за спадкоємця норвезького престолу, очолити країну. Можливо, після цього на одного скептика й фальсифікатора нашої історії стане менше.

Мене дивує, що можна сьогодні, коли країна відчуває гостру потребу в коштах, легко "вибити" кошти на якийсь міфічний мистецький фестиваль, але якщо таке вже сталося, то чому б не витратити їх на популяризацію імені Кропивницького? Присвятити йому той фестиваль і нічого не вигадувати. Це не будуть марно викинуті на вітер кошти, це спрацює на імідж міста, і це буде справедливо стосовно видатної Людини.

Валерій М‘ЯТОВИЧ

Дивитися відео про заяву Константинова тут: http://112.ua/video/yuriy-konstantinov-polittehnolog-gost-112-ukraina-25032017-231360.html