КУЛЬТУРА

У Кропивницькому презентували третій випуск «Інгульського степу» (ФОТО)

Побачив світ третій випуск неперіодичного історико-краєзнавчого  видання «Інгульський степ».

Минулої суботи книгу презентували у відділі краєзнавства обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. З цієї нагоди сюди завітала частина авторського колективу: підприємець, історик, мистецтвознавець Владислав Сердюк (Київ), джерелознавець Анатолій Пивовар (Київ), історик Олександр Чорний (Кропивницький), краєзнавці Костянтин Шляховий (Кропивницький), Віктор Маруценко (Долинська), Андрій Бутко (Світловодськ), Олександр Пасічняк (Кропивницький).

Модератор заходу Владислав Сердюк розповів присутнім працівникам архіву, музеїв, бібліотек, видавництв, учителям, викладачам вищої школи, журналістам про те, як створювався збірник. Зокрема, звернув увагу на розвідки тюрколога Олександра Галенка, що працює в Могилянці. Де знавець давньої турецької мови коментує документи про українську степову колонізацію за османським переписом фортець правобережних козацьких полків 1678 року. (Серед них і наш Крилов (попередник Світловодська)). А також про початки присутності кримських татар на Правобережжі Дніпра.

Відомий дослідник архівів Анатолій Пивовар поділився секретами власної дослідницької роботи, цікавими особливостями вивчення та публікації документів ХУІІІ-ХІХ століть, в т.ч. церковних та про заселення Задніпрських місць. Висловив своє бачення окремих питань історії України, наприклад, щодо певної ідеалізації запорозького козацтва. Озвучив переконання, що знаменита Жовтоводська битва 1648 року, під час якої Богдан Хмельницький розгромив війська Речі Посполитої, відбулася не на території Кіровоградщини, як намагаються довести ряд місцевих краєзнавців, а, все ж таки, на Дніпропетровщині, втім, не на  річці Жовтій, а – Комісарівці, що є правою притокою Лозуватки. З гумором відкинув розхожі твердження про перебування російської імператриці Катерини ІІ мало не в кожному з тутешніх сіл під час її мандрівки на Південь у 1787 році.

Анатолій Пивовар з задоволенням відзначив статтю Андрія Бутка про оприлюднені ним документи з історії Чорного лісу, карти й плани його розмежування 1755-1759 років.

«Це перлина Кіровоградщини! – додав він. - І дивно, що донедавна Чорний ліс більше вивчали чомусь дослідники не Кропивницького, а Кривого Рогу».

Кажуть, що «Інгульський степ: історія – краєзнавство – родовід – джерела - спадщина», одне з кращих видань такого роду в Україні. Що ж почекаємо зацікавлених відгуків. А присутні в цей день краєзнавці з Кривого Рогу, Олександрії, Долинської, Кропивницького у цьому були переконані. Вони дякували Владиславу Сердюку як за особисту дослідницьку роботу, так і за фінансування презентованого видання. Оскільки, розпочавши проект з вивчення власного родоводу, він поступово перетворив його на публікацію невідомих і маловідомих архівних документів з історії України, залучаючи до такої важливої справи все більше число відомих фахівців. До речі, наразі вже готуються до видання четвертий і п’ятий випуски «Інгульського степу».

Федір Шепель,

фото автора