25травня2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА КУЛЬТУРА Читання змушує думати: кропивницькі школярі зустрілися з людиною, яка творила історію журналістики краю (ФОТО)

КУЛЬТУРА

Читання змушує думати: кропивницькі школярі зустрілися з людиною, яка творила історію журналістики краю (ФОТО)

P1010028

У літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого, що у Кропивницькому, відбулася творча зустріч із заслуженим журналістом України, письменником, членом Кіровоградської обласної організації НСПУ, громадським діячем Валерієм М’ятовичем.

P1010070

Представляючи Валерія Павловича гостям заходу – учням  КЗ «НВО № 32 спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кропивницького», науковиця музею Тетяна Ревва зазначила, що В. М’ятовича без перебільшення можна назвати людиною, яка творила історію журналістики нашого краю. Майже двадцять років він був головним редактором газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації «Народне слово» (1991-2010), засновником приватних газет «З перших уст», «Нова газета», «Наш бізнес», всеукраїнського журналу «Хобі».

Робота в журналістиці дала нашому земляку багатий матеріал для творчості. На сьогодні В. М’ятович є автором трьох книг. У 2016 побачив світ роман  «Номенклатурний декамерон», головний герой якого – колишній партійний чиновник Пантелійович ніяк не може змиритися із сучасними реаліями життя, забороною компартії  і розвалом СРСР. У сатиричному і водночас трагедійному ключі показані душевні колізії Григорія Пантелійовича та справжнє обличчя тих, хто свого часу керував державою. І що цікаво, усе описане в романі – не вигадки. Прототипом головного героя є реальна людина, після розповідей якої  і виник задум написати книгу.

P1010065

У романі «Нехай святиться ім’я Твоє…» (2022) йдеться про події 2010 року, коли влада у державі належала чиновникам, які сприймали країну як свою власність і навіть уявити не могли, що українцям це не сподобається і вони вийдуть на майдан. Учасником і свідком тих подій був скромний, тихий, чесний Іван Кологривий – фотокореспондент обласної газети. Автор виявив себе не тільки як майстер слова художнього, а ще як психолог, поставивши перед читачем питання: чи здатна людина слабка і начебто безхарактерна на перший погляд, на протест, на вчинок, коли змушують робити речі, що не відповідають його переконанням. Йдеться про  дуже цікавий психологічний феномен: силу слабкого.

На початку 2024 року з’явилася повість «Хазяйка крамниці». Новий жанр, обраний автором, стиль твору, образна і  насичена мова стали запорукою успіху. Світле, щире, оптимістичне і життєствердне її начало зайвий раз підтверджує: попри поступ технічного прогресу та швидкоплинність буття,  є  категорії, які залишаються вічними: любов, дружба, щирість, доброта і людяність. Отримавши редакційне завдання – перевірити скаргу селян на тамтешню  крамарку, молодий журналіст Федір Луговий їде у Жовтневе-Журавлі. А далі розпочинаються події, сповнені містики і пригод. Інтригуючий початок і несподіваний фінал, сюжет, яким рухають містичні сили, обов’язково зацікавлять читача.

Нині він працює над новою збіркою оповідань. Одне із них письменник прочитав присутнім.

Звертаючись до учнів, В. М’ятович підняв дуже важливу і болючу тему: сьогодні  українці мало читають. Ніякий технічний прогрес і цифрові технології не можуть замінити справжню книгу. Він наголосив, що читання не тільки розвиває і збагачує уяву, допомагає здобути певні знання. Читання, насамперед, змушує людину думати, аналізувати.

P1010084

Валерій Павлович розповів про улюблених письменників, приклади у літературі, які його надихають, особливості і секрети своєї творчості. Відповідаючи на запитання школярів, поділився спогадами, як прийшов у літературу, що спонукало його до письменництва, як працює зі словом. Згадав цікаві, а подекуди й кумедні випадки журналістського життя.

Під час творчої зустрічі відбулася ще одна подія. Гостя заходу, колишня вчителька НВО № 32 Любов Смоляк з’ясувала, що серед присутніх школярів – її далекий родич, нащадок одного з героїв книги Любові Миколаївни «Мій родовід. Літопис родинної пам’яті» (презентація збірки відбулася у музеї два роки тому). Виявилося, що прадід хлопця був священником і колись охрестив племінника Валерія М’ятовича. Чим не сюжет для майбутнього оповідання?!

Завуч із навчально-виховної роботи Олена Хомко подякувала В. М’ятовичу за цікаву і змістовну зустріч. Шкільна бібліотека поповнилася новими творами нашого земляка, з якими можуть ознайомитися учні і педагогічний колектив навчального закладу.  

  Тетяна Ревва,

науковиця літературно-меморіального музею

   І. К. Карпенка-Карого