ІСТОРІЯ

Кіровоградщина: згадуючи Марка Кропивницького не забуваймо і про Петра Перепелицю (ФОТО)

Цього місяця фундатору українського професійного театру Марку Кропивницькому виповнюється 180 років від дня народження.

Тому не диво, що в місті його імені з’являються й публікації йому присвячені. Кожна з них по своєму цікава. Втім, деякі спонукають до подальших творчих пошуків.

Як ось ця, нещодавня з Інтернет-мережі, де доволі докладно розповідається про створення в обласному центрі Меморіального музею Марка Кропивницького. У ній слушно говориться, що появі «музею передувала велика організаційна робота ентузіастів. Почали цю справу кілька наших земляків-краєзнавців, які добре відомі на Кіровоградщині і за її межами: М.К.Смоленчук, А.Ю.Тобілевич, В.П.Ярош», а підхопив її в останні двадцять років незабутній Микола Галицький. Нашу ж увагу привернула та обставина, що в ілюстративному матеріалі до статті подається непідписана світлина, яку можна було б назвати «Віктор Ярош з невідомим».

Щоб задовольнити свою цікавість і з’ясувати, хто ж саме сфотографований поряд з колишнім очільником  Меморіального музею Марка Кропивницького на фоні обійстя драматурга, звернулися до обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського.

"Можу з упевненістю сказати, що на згаданому фото зліва поряд з  Віктором Ярошем стоїть знаний український театрознавець з Києва Петро Перепелиця (1917-2004), один з лауреатів премії імені Марка Кропивницького Національної спілки театральних діячів України. Відомо, що упродовж майже півстоліття організаційна і наукова діяльність цього дослідника була присвячена історії українського професійного театру, зокрема творчості його фундатора – Марка Кропивницького. Протягом 1980-82 років він надавав наукову і методичну допомогу в створенні меморіального музею Марка Кропивницького в Кіровограді (нині – Кропивницький), де мешкав і творив драматург.

У 1986 році Петро Перепелиця упорядкував фотоальбом про цей музей. Він також є автором наукових коментарів до 6-томного видання творів Марка Кропивницького (1958–1960). А ще – сценарію лекторію «Марко Кропивницький у світі пісні та музики», картотеки вистав і ролей Марка Кропивницького в трупі Г. О. Виходцева; путівника «Меморіальний будинок-музей М. Л. Кропивницького в Кіровограді». Заслужену славу мають упорядковані ним видання: «М. Л. Кропивницький. Збірник статей, спогадів, матеріалів» (1955) та “Спогади про Марка Кропивницького” (1990).

У своїх статтях і розвідках Петро Перепелиця розповідає, яким саме був Марко Кропивницький на сцені та в житті, про його стосунки з блискучою плеядою майстрів української сцени, поступове, але невпинне поширювання ним ідей національного відродження, репертуарну політику тощо. Серед документів до біографії Петра Перепелиці, що наразі зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтв України, є чимало матеріалів про його участь у створенні меморіального музею Марка Кропивницького в нашому обласному центрі: трудові угоди, доручення, переліки друкованих і періодичних видань, афіші, листи  та інше, – розповіла театрознавиця й керівниця відділу мистецтв бібліотеки Світлана Ушакова. 

Тож, святкуючи цьогорічний ювілей Марка Кропивницького, згадаємо й про тих незабутніх-призабутих, хто вивчав його творчий спадок і намагався зберегти для українського народу це славне ім’я. 

Федір Шепель,

фото  Світлани Ушакової