29березня2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. ІСТОРІЯ Про зародження сучасного краєзнавства на Кіровоградщині

ІСТОРІЯ

Про зародження сучасного краєзнавства на Кіровоградщині

Про зародження краєзнавства на Кіровоградщині в сучасному розумінні цього слова мені вперше довелося говорити ще в 1993 році, коли потрапила до рук кримінальна справа на одного з земляків – реабілітованого тоді як жертву політичних репресій доби тоталітаризму.

375px HarchievНадрукував статтю про останнього улюбленого учня геніального Олександра Потебні - талановитого українського педагога, вченого і громадського діяча Василя Харцієва (1866-1937) та Зінов’ївське науково-краєзнавче товариство, – оскільки і вчений-педагог і Товариство знаходилися в полі зору Державного Політичного Управління - ДПУ.

«В 1926 году Д. П. Кучма (репресований учитель, реабілітований в добу незалежності. –  Авт.) и В. И. Харциев взяли на себя инициативу организовать «Зінов’ївське науково-краєзнавче товариство». В клубе союза «Металлист» было проведено первое организационное собрание». Але, на жаль, про існування одного з перших наших неформальних об’єднань краєзнавців – «істориків малих міст», – як їх називав письменник Екзюпері, – відомості дуже скупі. Втім, додамо, що проіснувало воно недовго. Виявляється, «инициативное руководство в лице вечных и непримиримых антагонистов – Кучма и Харциев – повздорило между собой». Прикро, але, здається, та ж негативна ситуація у стосунках між краєзнавцями подекуди зберігається й понині!

Цікаво, що через два десятиліття, 2013 року, з’явилася стаття відомого краєзнавця Івана Петренка «Про заснування та діяльність Зінов’євського округового краєзнавчого товариства». Зокрема в ній говориться, що «23 вересня 2012 року Кіровоградській обласній організації Національної Спілки краєзнавців України виповнилось 85 років. Доказами цього є деякі документи Державного архіву Кіровоградської області. Їх небагато. Один з них засвідчує те, що 23 вересня 1927 року «Зінов’євська округова міжвідомча комісія по реєстрації статутів товариств та спілок при окружному адміністраційному відділі окрвиконкому» зареєструвала «під числом 57» «Статут округового товариства краєзнавства м. Зінов’євська». Перші організаційні кроки новоствореного товариства розпочалися 5 травня 1927 року - саме того дня відбулася нарада «фундаторів краєзнавчого товариства», на яку зійшлося 11 осіб: «т. т. Волошинов, Будак, Кучма, Лупенко, Вайсенберг, Войцехівський, Розен, Бурлюк, Карабанович, Данилевський, Молоків-Журський». Своє 73-тє засідання ініціатори оформили протоколом, до якого вписали мету зібрання — «Обговорення Статуту товариства». З проектом Статуту виступив «тов. Кучма». Тривалого обговорення програмного документу напевне що не було, адже в протоколі зазначили, що проект Статуту надіслала до Зінов’євська Академія Наук, тому одноголосно ухвалили: «Статут прийняти без змін, встановивши щомісячний внесок для членів товариства в розмірі 20 коп.». Головував на зборах Кучма, протокол писав Войцехівський».

На жаль, у новітньому дослідженні не було згадки про вищеподаний наш матеріал початку дев’яностих, в якому йшлося про ту важливу обставину, що краєзнавці міста відразу опинилися в полі зору ДПУ.

Цікаво, що не так давно очільниця одного з відділів обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова розповіла, що й згадане Товариство мало свого попередника. З місцевої преси двадцятих років минулого століття, зокрема газети «Червоний шлях», їй стало відомо, що в 1924 році в нашому місті існував «гурток краєзнавства». Те, що саме з нього виросло згадуване вище Зінов’ївське науково-краєзнавче товариство, свідчать, зокрема, прізвища його організаторів. Судіть самі. У статті «Перша ластівка – гурток краєзнавства при педкурсах» є такі слова: «З метою дослідження свого краю та охорони старовини при Педкурсах з’організовано «гурток краєзнавства», який має на чолі досить відомих керівників В.І.Харцієва, В.С.Долинського, В.В. Кеслера, археолога П.З.Рябкова і ставить на меті вивчати, досліджувати свій край, збирати історичні цінності». Про це в газеті від 17 лютого повідомляв секретар гуртка Ф.Божор.

147Рябков П. ЗЯк бачимо, крім Василя Харцієва, в цьому переліку зачинателів краєзнавства до досі відомих осіб можна віднести й Павла Рябкова (1848-1927) – громадського діяча, археолога, етнографа та засновника теперішнього Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. До речі, уже в березні 1924 року з’явився промовистий газетний матеріал під заголовком: «Як працює гурток краєзнавства при педкурсах». Йшлося зокрема про організовану екскурсію до «історико-археологічного музею, де П.З. Рябков прочитав лекцію по археології. Вирішено зробити декілька екскурсій по берегах річки Інгулу й дослідити розмиті водою береги… Весною гурток розпочне розкопки могил під керівництвом П.З.Рябкова… Крім того, гурток зараз працює й розробляє матеріал по історії заселення Єлисаветщини». Про це та інші деталі діяльності краєзнавців розповів якийсь Г.Робота.

Отож, очевидно, що відлік історії сучасного краєзнавства потрібно вести не з 1927, а з 1924 року.

Федір Шепель,

портрети Василя Харцієва та Павла Рябкова – з інтернету