23вересня2020

ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Кропивницький: давнє місто й видатний музикант Ференц Ліст (ФОТО)

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Кропивницький: давнє місто й видатний музикант Ференц Ліст (ФОТО)

IMG 20200530 170158

До карантину мало не щодня проводив онуку-першокласницю Даринку зі школи повз меморіальну дошку піаністу і композитору Ференцу Лісту (1811-1886), що на розі вулиць Шевченка й Веливої Перспективної.

Але ніяк не міг придумати якоїсь зачіпки, щоб  написати бодай щось своє про знаменитого автора «Мрій кохання»: так багато у нас краєзнавців близьких до теми Ференца-Франца. До того ж, відомі музикознавиця Марина Долгіх та музейниця Олена Классова розповіли, що в обласному центрі свого часу відбулася навіть поважна міжнародна наукова конференція, присвячена цьому всесвітньо відомому піаністу й композитору. Що вже там нового напишеш? Ну, хіба про недавнє відкриття краєзнавця Володимира Поліщука, котрий  вважає, що дошка з барельєфом композитора Ференца Ліста, має знаходитися на протилежному розі перехрестя вулиць. Тобто, там, де колись процвітав готель «Петербурзький», побудований у ХІХ столітті на місці згорілого літнього театру; там, де нині стоїть будинок, на першому поверсі якого є кафе… Але й про це журналіст звісно сам уже розповів любителям старожитностей.

Та ось раптом з’явилося аж два інформаційних приводи, щоб згадати Ференца Ліста! Читаючи книгу Дьордя Гаала «Лист», що з’явилася у світ російською мовою в серії «Жизнь замечательных людей», звернув увагу на те, що цьогоріч виповнюється 200-та річниця відтоді, як зовсім юний Ференц Ліст дав перший публічний концерт! Ну й то й що, скажете, адже сталося це в Угорщині, а не в нас. Так то воно то так, але, як мовиться у згаданій книжці, «завершення кар’єри піаніста-гастролера відбулося концертами в Єлисаветграді...»!

IMG 34874cc8ca80d4953b8ce39c1cff8820 V

А другий привід – це подальше знайомство з колекцією філокартистка Юрія Тютюшкіна. Виявляється, що у пана Юрія є не лише вітчизняні, але й зарубіжні поштівки минулого століття із зображенням Ференца Ліста в різну пору його життя. Крім того, колекціонер зберіг навіть світлину про встановлення відновленої незабутнім скульптором Віктором Френчком меморіальної дошки. Для тих, хто не розуміє про що мова, зауважимо, що пам’ятний знак на честь Ференца Ліста започатковано ще згідно з рішенням Кіровоградського облвиконкому № 379 від 9 серпня 1978 року.  Тоді це вилилося у встановлення мармурової меморіальної дошки. Зліва – горельєфне зображення портрету Ференца Ліста, справа – напис: «У вересні 1847 р. в літньому театрі, який стояв на цьому місці, виступав видатний угорський композитор і піаніст Ференц Ліст». На жаль, уже в 2000 році ЗМІ Кіровограда повідомляли про зникнення тієї меморіальної дошки.  Подейкували, що справа рук місцевих вандалів. Менш прозаїчну версію висуває пан Юрій. Мовляв, саме тоді проводили ремонт фасаду будинку, дошку зняли й, не виключено, що десь загубили. Та як би там не було, восени 2011, вже до 200-х роковин видатного композитора, педагога, диригента, публіциста, представника музичного романтизму, засновника угорської композиторської школи, першого піаніста, що виступав із сольними концертами, – меморіальну дошку було відновлено, але вже з іншого матеріалу.

Принагідно нагадаємо, що під час своєї подорожі 1847 року Ференц Ліст дав концерти не тільки в Єлисаветграді, а в одинадцяти містах України: Києві, Житомирі, Бердичеві, Немирові, Кам’янець-Подільському, Кременці, Львові, Чернівцях, Одесі, Миколаєві.

2020 05 31 12 02 14 395Цікаво, що на його виступі в Київському університеті був присутній видатний історик Микола Костомаров  разом зі своєю нареченою Аліною Крагельською, наділеною музичними здібностями. Є припущення, що виступи піаніста слухав навіть Тарас Шевченко, який згодом згадав Ліста в повісті "Музыкант". А головне, під час гастролей у Києві у лютому 1847 року Ференц Ліст познайомився також з майбутньою Музою всього життя - Кароліною Сайн-Вітгенштейн (Івановською). Згодом, композитор присвятить їй усі свої симфонічні поеми. Кароліна мала маєток у Воронинцях Літинського повіту на Поділлі (нині Хмільницький район Вінницької області), в якому гостював Ференц Ліст. Саме тут, на теми народних пісень, які приписують легендарній Марусі Чурай, «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні» він написав п'єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка», які увійшли до створеного у 1847-1848 роках циклу «Колосся Воронинець». Пізніше 1851 року – симфонічну поему «Мазепа». До речі, сучасна дослідниця Людмила Вольська в «Українській історії Ференца Ліста» пише, що княгиня Кароліна Вітгенштейн, котра була однією з найвпливовіших жінок Правобережної України, по батьковій лінії має українське коріння. Її тато, Петро Івановський, належав до української спольщеної шляхти, що вийшла з Великого князівства Литовського. Це відкрилося з архівної справи, яку знайшла вчена. Мати Пауліна – походила з відомого у Польщі роду Подоських. Кароліна народилася в будинку свого діда Лєона Подоського у Монастирищі (зараз райцентр Черкаської області), й провела там перші роки свого життя під наглядом бабусі. Дівчина отримала прекрасну освіту, її навчали найкращі викладачі з мови, історії, природознавства і математики. Батько ж навчив її вправно керувати своїми маєтками та господарством. Після гастролей Україною Ліст повернувся у Воронинці до Кароліни і провів там чотири місяці – з початку жовтня 1847 до середини січня 1848 pоку. Він прийняв рішення відійти від шаленого гастрольного життя та присвятити себе композиторству.

Але перед тим, у вересні 1847, він попрямував на царський огляд до Єлисаветграда, куди його запросили для наповнення «культурної програми» на час приїзду імператора.

IMG 75a14f9b95d3024938b76b800ca41d0a VКраєзнавці акцентують увагу на тому, що «свій останній концерт він зіграв в «больших размеров деревянном театре», побудованому купцем Плотниковим». Саме на розі теперішніх вулиць Шевченка й Великої Перспективної. У листах до матері і друзів Ференц Ліст повідомляв, що перебування Миколи І в Єлисаветграді – це та причина, через яку й погодився на згадані концерти в нашому місті. Ференц Ліст сподівався добитися аудієнції царя, взяти дозвіл на розлучення своєї коханої Кароліни з чоловіком, щоб самому мати право законно одружитися з нею. Але цього не сталося.

Як сказано в «Історичному календарі Кіровоградщини на 2011 рік» Володимира Боська«гастролями у Єлисаветграді 13-18 вересня 1847 завершив концертну діяльність піаніст-віртуоз. З цього приводу писав: «Єлисаветград є для мене останньою зупинкою у тому концертному житті, яке я вів». 

А вже далі краєзнавець цитує офіцера кірасирського полку, видатного поета Афанасія Фета: «Важко описати той ентузіазм, який викликав він своєю грою…». Коханій Фета Марії Лазич Ліст залишив автограф у вигляді музичної фрази надзвичайної краси, під впливом якої поет написав шедевр ліричної поезії «Какие-то носятся звуки…».

Наступного року матимемо нагоду згадати автора «Мрій кохання» у зв’язку з іншою круглою датою, 210-річчям від дня народження.

 

Федір Шепель,

фото автора та Анастасії Лавриненко