СУСПІЛЬСТВО
Краще гір можуть бути лише гори: підкорювач Евересту Сипавін поділився з кропивничанами професійними секретами
- Останнє оновлення: 03 листопада 2018
Учора, 2 листопада, завдяки спільноті мандрівників «Мейлі» до Кропивницького завітав унікальний гість – знаний альпініст, льодолаз і мандрівник Валентин Сипавін.
Туристичний вечір пройшов у спортивному клубі Fightbaza завдяки підтримці секретаря міської ради Андрія Табалова.
"Те, що ви прийшли на цю зустріч означає, що у Кропивницькому є ті, хто «за» здоровий спосіб життя, «за» розвиток і самовдосконалення. Я теж нещодавно почав ходити у гори – це дарує неперевершені враження», – зізнався Андрій Табалов.
Про враження, емоції та подорожі понад дві години поспіль розповідав і Валентин Сипавін, котрий уже двічі побував на найвищій вершині світу – 8848 метрів – і став 19 українцем, який здійснив сходження на Еверест. У цілому ж за його плечима – понад двісті сходжень у Альпах, на Кавказі, горах Південної і Північної Америки, Азії, Африки.
«Я здивований, як розвивається ваше місто, що тут чимало уваги приділяють розвитку фізкультури та спорту. Скажімо, тут, де ми з вами знаходимося, можна було б розмістити щось більш прибуткове, але ж ні, маєте чудовий спортклуб. Тож, у багатьох із вас є всі шанси добре потренуватися і податися долати власні Гімалаї», – зазначив підкорювач вершин Силавін.
Він наголосив, що те, чим він нині живе, давно вже із хобі перетворилося на стиль життя. Ще в школі захопився туризмом.
«Я зійшов на сотні вершини в усіх частинах світу. Але все життя мріяв про свій Еверест. Для мене підкорювачі цієї вершини були як космонавти», – зауважив альпініст.
І ось від минулого року – він гід на Евересті. Цьогоріч уже вдруге був в експедиції. Вони припадають на квітень-травень.
«50 тисяч доларів – ціна сходження на Еверест, і при цьому людей, які мріють і прагнуть там побувати, не бракує», – поділився пан Валентин.
Він розповів про те, що до базового табору зазвичай добираються поступово, протягом тижня: щоб організм на висоті 5200 м не дав збій. Сходження на Еверест – це понад місяць – у наметах. Потрібна серйозна адаптація. Щоб організм навчився бути без кисню.
«Головне при сходженні – не захворіти. Тож до експедицій потрібно надретельно готуватися, дотримуватися здорового способу життя, тренуватися», – зазначив Валентин Сипавін.
Намилувавшись вволю марсіанськими пейзажами, на висоті 7000 м власне починають рух у бік мрії. До сходження спочатку треба правильно підготуватися: нарізати сала, набрати снікерсів. На гору власне виходять із кисневою маскою: там розріджене повітря. І для очей важко – знявши окуляри на 20 хвилин, можна осліпнути...
«Гімалаї неймовірні. Кращих гір я не бачив», – зізнався альпініст.
І додав, що нині безпека при сходженнях значно вища, ніж іще 20 років тому. Це добре, але й погано водночас. бо лише цьогоріч на Евересті побували 700 чоловік (когось із них вабить романтика, комусь із підкорювачів лестить, що після сходження уряди дарують їм машини).
«Нині на Евересті два метри намерзлого сміття. Свого часу китайці встановили на вершині алюмінієву триногу, щоб можна було на ній закріпити прапор, сфотографуватися на його фоні. З роками триногу обліпили прапорами й іншими речами так, що лише кінчик тієї триноги видно. А вчені розпочали суперечку стосовно того, що висота Евересту (разом зі злощасною триногою!!! – Авт.) вже становить 8850 метрів над рівнем моря», – розповів альпініст.
При цьому наголосив, що сам зносить із гір своє сміття завжди. Крім того підкорювачі вершин платять за спуск непотребу спеціальний податок. Але при цьому на висоті 8 тисяч метрів можна побачити кимось викинуту фото- чи відеокамеру за 8 тисяч доларів – бо нести це важко.
Завершуючи зустріч Валентин Сипавін ще раз наголосив, що «найліпші інвестиції – в дітей, у подорожі і в сходження». На підтвердження того, краще гір можуть бути лише гори, продемонстрував фото з гір у Грузії, Квебеку, Перу, Ірані, Мексиці, Еквадорі, Чилі, на Алясці,
«Варто колекціонувати емоції. Подорожуйте в міру власних можливостей. Емоції – це найцінніше, що дарує нам життя. Моя життєва позиція – інвестувати в правильні речі», – наголосив гість.
І заохочуючи «сходити якось на Еверест», подарував карабін, привезений звідти, директору обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Андрію Лісоті.
