СУСПІЛЬСТВО

«Русский мир» – це війна

Серпень – тривожний місяць. Саме в серпні нерідко розпочиналися великі війни і відбувалися державні перевороти. А ми вже живемо в умовах війни.

Вона щодня відбирає десятки життів наших солдат, руйнує економічне життя країни, відбирає спокій у громадян.

Путін повторив Гітлера: він почав війну з нами, не оголосивши її. Він (а з ним і ті 83 відсотки росіян, які підтримують свого «царя») ненавидить нас, бо ми інші і хочемо повернутися в Європу. Він – маніяк, який сподівається будь-що відродити імперію. Йому потрібна Україна, яка б стояла перед ним на колінах.

Нас намагалися спокусити перспективою «русского мира». Але «русский мир», що про нього постійно глаголив Кіріл Гундяєв, – це війна, і ми тепер у цьому остаточно переконалися.

Гундяєв, який свого часу благословляв Януковича на президентство, тепер свого носа в Україні не показує. Не буде його в Києві і 13 серпня, коли в УПЦ МП обиратимуть нового предстоятеля. Хотілося б думати, що це добрий знак. Адже Україні, як ніколи, потрібна єдина помісна православна церква. Яка б не залежала від Москви. Яка б додавала сил нашій нації.

Не йдуть з голови слова священика зі Слов‘янська, який говорив, що його церква (УПЦ МП) – «над конфліктом». Мовляв, для нас усі однакові. Але я знаю, що це обман. Коли йде війна, треба чітко бачити, де свої, а де ворог. Іншого не дано. Інше – то від лукавого.

Я не експерт у справах церковних, проте як громадянину мені зовсім не байдуже, що буде з УПЦ МП після 13 серпня. Або вона буде з українським народом, або буде й далі хитрувати, заграючи з Москвою, себто – з ворогом.

Війна поставила питання руба: або ви українська церква, яка живе одним життям з Україною, або російська, яка й далі зазирає в рота Гундяєву і торочить щось про «русский мир» і свій «нейтралітет».

 Третього не дано, час вибору настав.

Володимир Панченко.

Фото із сайту "Гречка".

Про автора. Володимир Панченко – відомий літературний критик, літературознавець, письменник, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, автор численних наукових і науково-популярних книг та статей. Часто друкується на злободенні теми в газеті «День», журналі «Український тиждень» та ін. У 80-90-і роки минулого століття був одним із лідерів демократичних сил  Кіровоградщини.