СУСПІЛЬСТВО

Учасники судових процесів, будьте пильними!

Модернізація діяльності судів – потрібна справа, але на боротьбу з корупцією, в якій вони погрузли далі нікуди, це майже не впливає.

Взяти, для прикладу, таке нововведення як заміна письмових протоколів судових засідань звуковими записами. Його запровадження мало б унеможливити фальсифікації в інтересах однієї зі сторін, а що маємо насправді? При прослуховуванні тих записів з‘ясовується, що до деяких із них внесено зміни, точніше, одні диски замінено іншими.

Чому це стало можливим? Закон жодним чином не гарантує ні позивачу, ні відповідачу, що оригінал диску буде збережено. Він не передбачає якихось способів його фіксації, окрім помітки секретаря судового засідання, який, як відомо, повністю залежний від судді і готовий виконати будь-які його забаганки.

Диски зберігаються в паперовому конверті, вшитому в справу. Підписує його той же секретар, тож провести операцію з підміни дисків дуже просто. Законом не передбачено, як можна перешкодити доступу до дисків тих же працівників суду без згоди сторін у справі та їхніх захисників.

Далі – ще більше. Якщо ви просите направити на експертизу диск звукового запису судових засідань, у підробці якого переконані, то вирішує це питання суддя, який… причетний до підробки. Це все одно, що доручити йому судити самого себе. Ось тобі і нововведення.

Я не раз чув про підроблення звукозапису в судах, але сподівався, що ця участь омине моїх клієнтів. Не оминула. Минулого року із матеріалів однієї зі справ таким чином було «вкрадено» ціле судове засідання, на якому відповідачка визнала свою вину. Коли ж стало зрозуміло, що без вилучення цього зізнання не обійтися, вирішили видалити запис. Відповідно, моїй клієнтці в задоволенні позову відмовили.

В іншому випадку фальсифікація перетворилася на озвучування мультфільму. Цього разу нею займалися вже в апеляційному суді. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував його рішення як таке, що було винесене без належних письмових доказів. Оскільки жодних письмових доказів позивач не надав і цього разу, то судді вдалися до «перевіреного методу» – заміни одного запису іншим. Фальсифікацію виявити було дуже легко, тому я й звернувся з клопотання про призначення судової експертизи. Як не важко здогадатися, мені відмовили, хоч мали б задовольнити клопотання, щоб не виникло сумнівів стосовно винесеної ухвали.

Як з цим ганебним явищем боротися? Сподіватися, що якісь служби схоплять суддів за руку, марна справа. Єдина надія на учасників судових процесів – вони мають пильнувати, аби судді не займалися, м’яко кажучи, озвучкою.

Адвокат Валерій ЧЕЧУРІН