СУСПІЛЬСТВО

Із шанобою про Майдан

У художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна експонуються світлини кіровоградських фотомайстрів Ігоря Демчука, Олександра Шулешка, Олександра Коломинова, Олега Шрамка та Юрія Лебедєва, на яких відображено сторінки життя київського та кіровоградського Майданів рік тому. Тридцять кадрів – тридцять миттєвостей Революції Гідності.

Головне враження від виставки – що це колективний портрет українця, відкритого, сповненого відчуття громадянської відповідальності, цивілізованого, миролюбного. Таким його побачив світ наприкінці 2004 року, таким він залишався і восени 2014-го, хіба що йому додалося ще й усвідомлення власної відповідальності за процеси, що відбуваються в країні. Учасники минулорічного Майдану так само, як і десять років тому, прагнули саме мирним шляхом домогтися зрушень в економіці та соціальному житті України. Таке прагнення засвідчує кожна представлена світлина. І не вина мітингувальників, що цього разу пролилася кров. Вона – на руках учорашньої влади, а тепер ми знаємо, що й кремлівської верхівки, котра не тільки допомагала Януковичу і його команді, а ще й тиснула на нього, аби розправа з активістами Майдану була якнайжорстокішою. Бо для Путіна наш Майдан так само смертельно небезпечний, хіба що віддаленіший у часі.

Одна із світлин виставки відображає центральну площу нашого міста, уже без Кірова, на постаменті пам’ятника якому вміщено портрети загиблих героїв Небесної сотні. Як на мене, то не завадило б десь поруч розташувати портрети антигероїв - тих, хто організовував розгін мітингів, у тому числі й у Кіровограді, хто стріляв у протестувальників чи виводив проти патріотів «тітушок» та іншу нечисть. Щоб пам’ятали і про них. А то, схоже, ми вже багато з чим готові змиритися.

Броніслав КУМАНСЬКИЙ