СУСПІЛЬСТВО

Кіровоградці відмовляються від російських товарів

Тут, у тилу, українці в міру своїх можливостей також воюють із російським агресором. Так, поки держава думала над уведенням санкцій для окремих російських компаній, кіровоградці як і жителі інших міст України оголосили байкот російським виробникам. Як показує час і полиці кіровоградських супермаркетів, позиція споживачів має економічний ефект.

Що б там не казали експерти про те, що втрати для російських компаній від бойкоту їхньої продукції не такі вже й відчутні, але перші ластівки «народного ембарго» вже можна помітити в Кіровограді.

Нещодавно в соціальних мережах патріотично налаштовані кіровоградці з радістю обмінювалися інформацією про те, що в супермаркетах мережі «Фуршет» замість шоколадних батончиків російського виробництва нарешті з’явилися «Снікерси», «Баунті» та інші розрекламовані солодкі спокуси виробництва Нідерландів.

Ми в свою чергу вирішили дослідити асортимент товарів у іншій – найбільшій в обласному центрі й області мережі супермаркетів «АТБ» та поспілкуватися про ефект бойкоту з його працівниками.

Перше, що кинулося в очі, – ті ж батончики. Тут вони українського виробництва, хоча ще недавно на них красувався крамольний російський штрих-код «460» або «469».

Працівниця одного з магазинів «АТБ» Людмила каже, що кіровоградці стали прискіпливіше вивчати, де виробляється продукція, і робити зауваження, якщо на ціннику забули поставити позначку, що товар вироблено в Росії. Тому нині центральне керівництво даної мережі намагається замінювати російську продукцію на вітчизняні аналоги. При чому, як стверджує Людмила, наша дешевша від російської.
Так, заявдяки позиції споживачів, українські батончики витіснили з полиць російські. Картопляні чіпси «Лейс» також зникли з тієї ж причин, замість них тепер – вітчизняні чіпси «Флінт». І це лише дріб’язковий перелік із того, що вже замінили і ще планують замінити на українське. Трапляється, продукції шкодить її назва.

– Були випадки, коли люди сприймали назву сиру «Російський», що виробляється українськими підприємствами, за російський продукт і вимагали від нас прибрати його з полиць. Доводилося довго пояснювати, що це всього лиш один із різновидів сирів, а назва говорить лише про рецептуру, за якою його виготовлено, – розповідає Людмила.

Мабуть, усе таки певний ефект від бойкоту відчули і російські виробники, якщо вдаються до хитрощів. Наприклад, на деякій продукції, для прикладу, шампуні «Shamtu» вказано виробника «Procter & Gamble Україна», але якщо уважно дослідити етикетку, то виявиться, що засіб для миття волосся насправді виготовлений в місті Дзержинську Російської Федерації. Більше того, покладатися на правильність штрих-коду, що вказує на країну-виробника, теж не варто. На цій же пляшечці шампуню з магазину «АТБ» штрих-код починається цифрами «500» і мав би вказувати на те, що її виготовлено у Великобританії. Це ще одна хитрість, до якої стали вдаватися російські компанії, «маскуючи», де насправді виготовлено товар.

Ірина ЯРОВА