ЕКОНОМІКА

На гачку в «Обленерго»

Нині подразників у нашому житті вистачає, та, мабуть, жоден із них не зрівняється з бюрократією, яка всіх нас робить «друзями по нещастю». Такого висновку я дійшла навідавшись в сервісний центр «Обленерго», що по вулиці Великій Перспективній.

Ще на рецепшині мене «зустріла» дівчина, яка саме вела неприємну телефонну розмову з явно неприємною їй особою. Я мимоволі була посвячена в усі тонкощі їхнього діалогу, бо оператора нітрохи не бентежило те, що я – поруч, і стою тут не тому, що цікаво послухати, про що там вона кілька хвилин свариться зі своїм опонентом. Талон вона кинула мені сердито після того, як в черговий раз попросила видати його мені нарешті. 

Потім почалося чекання виклику. У приміщенні +27, у зимовому одязі й відповідному взутті почуваєшся не дуже комфортно. Та на це ти не звертаєш особливої уваги, бо увесь час змушений слідкувати, коли на плазмі висвітиться номер твого талончика.
Сподівалася швидко впоратися, але просиділа мало не дві години. На плазмовому табло номери абонентів, котрі зареєструвалися, блимали в якомусь незрозумілому порядку. Вловити логіку – неможливо, вирахувати послідовність – нереально. Не сприйміть це за рекламу Головпоштамту, де теж діє таке нововведення, але там цілком реально прорахувати, коли приблизно прийде твоя черга, бо номерки «просуваються» строго по порядку. В «Обленерго» на це не доводиться сподіватися.
У черзі клієнтів розважають кліпами, що демонструються плазмою на півстіни, для них же мирно блимають сотні різдвяних вогників, для особливо знервованих (від марнування часу) – рибки в акваріумі завбільшки з кілька ванн середньої величини. Словом, – шик і блиск під куполом «Обленерго». Не те, що кілька років тому, коли абонентів приймали, мабуть, в орендованому приміщенні в колишньому Будинку побуту, де не було ні сьогоднішніх зручностей, ні такої кількості обслуговуючого персоналу, але не було й черг по дві години…

Змарнувавши таким чином купу часу, я дізналася, що боргів не маю (багатьом із тих, кого прийняли переді мною у цьому плані значно менше поталанило), однак ще мушу заключити з постачальником послуг договір. Але не тепер. Згодом. Спочатку треба «замовити» контролера, котрий працює виключно по п’ятницях (а нічого, що в кіровоградців п’ятниця – робочий день і не всі можуть собі дозволити весь день чекати його?). Потім треба буде знову прийти в «Обленерго», замовити номерок, із ним – замовити складання договору. Я вже не говорю про те, що для цього вам треба буде підготувати копію паспорта, ідентифікаційного коду і… документа про право власності на житло (ніби мова йде не про договір надання послуги, за яку я справно сплачую належне, а про купівлю-продаж житла).

Напрошується висновок, що в цій конторі нібито хтось навмисно вигадує, як примусити абонентів постійно відчувати, від кого залежить їхній спокій. При цьому планомірно (не ситуативно, не за потреби) зростають тарифи. За такої ситуації навіть рибки в акваріумі мало заспокоюють.

Світлана БОРИСОВА, м. Кіровоград