ЕКОНОМІКА

Кіровоградщина – заповідник хабарників?

Лише за п’ять місяців нинішнього року в області сталося кілька гучних затримань через хабарі. Але чи дає це підстави вважати, що вже невдовзі корупцію буде подолано? На жаль, не зважаючи на показові затримання і резонанс у ЗМІ, тенденції до різкого зменшення кількості охочих до дурних грошей, поки що не прослідковується. І виною цьому не тільки їхні апетити, а й наше ставлення до корупції, як явища. Бо чи багато знайдеться тих, хто лаючи хабарників, готовий пройти всі кола бюрократичного пекла й не «прискорити» якийсь цілком законний процес чи звернутися з заявою до правоохоронних органів?

У попередньому номері ми писали про те, як жителі Гайворона з шампанським і квітами зустрічали свого міського голову, котрий нещодавно попався на хабарі та вийшов під заставу в чотириста тисяч гривень. Що святкували ці люди – невже перемогу над здоровим глуздом? – сказати складно. Але хочеться сподіватися, що це були всього лише істинно віруючі в його непогрішність та те, що той хабар йому підкинули.

Але що казати про пересічних громадян, далеких від державотворчих процесів, якщо в обласній організації партії «Батьківщина», членом якої є Роман Волуйко, не поспішають засуджувати не тільки свого соратника, а й корупцію в органах самоврядування в цілому. Жодної заяви, в якій би йшлося про те, що у випадку доведення вини, партія вживатиме до Волуйка й інших своїх однопартійців, хто спокуситься на нечисті гроші, найжорсткіших заходів, за тиждень після скандального затримання так і не з‘явилося. Тому журналістам нашого видання довелося самим дізнаватися, що думають із цього приводу очільники обласної «Батьківщини». Чи, може, брати хабарі не супере-чить кодексу честі членів цієї політичної сили?
Заступник голови обласної організації Віктор Окаєвич від будь-яких офіційних коментарів на цю тему відмовився, мовляв, треба ще узгодити позицію всередині партії. Як стало відомо з його слів, ситуація обговорювалася, але з кадровими висновками і заявами вирішили зачекати, поки не буде доведено вину Волуйка. Добре, що хоч не кинулися його захищати і відбілювати, як було з колишнім соратником і нардепом-убивцею Віктором Лозінським. З нього колеги по партії намагалися зліпити героя, який начебто знешкодив небезпечного злочинця.

Ще один приклад того, як самі ж громадяни готові боротися з корупцією, можна навести після спілкування з представниками СБУ, колишньої міліції і теперішньої поліції – чимало справ стосовно хабарів і вимагання грошей лопаються як мильні бульбашки, бо «потерпілі» домовляються з тими ж хабарниками і вмикають «задній хід» ще до початку оперативних дій. Проте не можна не відзначити, що після Революції гідності громадянська свідомість усе ж таки зросла й багато хто, обираючи між хабарем і заявою – обирає друге. Результатом чого і є затримання в січні нинішнього року співробітниці обласної прокуратури та колишнього прокурора Кіровограда Світлани Клюкіної, заступника начальника Новгородківського відділення поліції в Кіровоградській області та двох керівників іншого відділення (якого саме – в повідомленнях прес-служб прокуратури і Нацполіції так і лишилося таємницею). Зовсім свіжий приклад – затримання на гарячому двох керівників Долинського відділу поліції.

Але одна справа – гучне затримання, і зовсім інша – доведення справи до суду. Чи пригадає хтось хоча б один випадок, коли б останнім часом хабарник надовго потрапив до в’язниці? Майже всі вони виходять під заставу, до слова, нерідко дуже мізерну. Відтак наша область, як і вся Україна, сьогодні перетворюється на заповідник, де хабарникам живеться комфортно, де їм нічого не загрожує.

Наталя КРИВОШЕЙ