ІНТЕРВ'Ю

Захист авторського права, іронічна молитва, тренінги, зміни — чим живуть студенти з Юридичної клініки

Знайомтеся, наші герої – студенти-правники третього курсу педагогічного вишу Владислав Колісніченко (директор Юридичної клініки), Ірина Мунтян (заступниця), Максим Миколюк (керівний сектор) та Юлія Братушко (перекладач, магістр).

Вони – представники-волонтери кропивницької ГО “Флора” та працівники Юридичної клініки при ЦДПУ ім. В. Винниченка. Кожен із них прийшов у справу з різних причин – особиста зацікавленість, надто легке навчання, прагнення розвитку та змін тощо.  

“Ми пішли на тренінг із захисту інтелектуальної власності, проявили себе, нас помітили та запросили до ГО “Флора”. З лютого провели близько десяти тренінгів у школах і бібліотеках міста. Щоб надалі розвивати тему захисту інтелектуального права, ми подали проект на всеукраїнську програму “Давай зміни”, як команда”, – коментує Владислав Колісніченко.  

Проект “Давай зміни” від ГО “Вільний простір” реалізується у рамках програми “Східне партнерство” від міністерства закордонних справ Німеччини.  Програма має чотири блоки у різних містах: Київ, Харків, Львів та Одеса. В останньому всі учасники показуватимуть результати своєї роботи.  

“Протягом проекту нам давали потужні інструменти. Наприклад, тренінги на теми “Власна ефективність” та “Дизайн мислення”. Суть – нам дають інструменти у вигляді воркшопів, аналізів, знань, ми робимо фокус на проблемі (у нас – авторське право) та проводимо різні акції, зустрічі, щоб привернути увагу людей та наголосити на варінтах її вирішенні”. – говорить Ірина Мунтян.  

Для того, щоб потрапити у наступний тур, регіональні представники мають виконати домашнє завдання різного роду. Першим – стала акція. Молоді юристи роздавали брошури кропивничанам, де розповідали, як легально слухати музику, дивитися кіно, читати книжки тощо.  

“Особисто я їхала з ідеєю, але не думаючи серйозно про авторське право. На тренінгу побачила людей, які справді хочуть поліпшити своє село, місто. І тут дійшла висновку, що навіть маленькими кроками можна змінити країну. Наша команда докладає максимум зусиль, щоб люди знали, як захистити свою інтелектуальну власність і як не красти чиюсь. Ми прагнемо виховати у молодого покоління повагу до чужої творчості”, – коментує Юлія Братушко.  

За словами юристів, кропивничанам цікава тема авторського права. Найбільша проблема у тому, що люди не знають, де легально отримувати інформацію (кіно, музика, книги, статті).  

“Були випадки, коли ми відповідали на запитання відвідувачів тренінгів через певний час поштою. Якщо ми прагнемо мати європейські стандарти та змінити щось, маємо починати з себе і робити це якісно”, – говорить Юлія Братушко.  

Спочатку йде теорія, а потім – практичний бік. Першого жовтня юристи вийшли на іронічну молитву за авторське право, тим самим наголосивши присутнім на важливості його дотримання. На заході виступили люди з авторськими піснями та віршами.   

“Ми розповідаємо творчим людям, як вони можуть за допомогою держави захистити свою інтелектуальну власність. Приблизно за 70 грн людина може захистити багато своїх матеріалів, отримати сертифікат та поширювати продукти. Якщо хтось без дозволу “візьме” матеріал, людина може відсудити свою інтелектуальну власність”, – коментує Максим Миколюк.  

Минулого року команда провела флешмоб “21 день без піратства”. Протягом трьох тижнів учасники використовували лише легальні ресурси. Юристи зізнаються, що спочатку було важко, але потім виробляється звичка і вже не тягне.

“Проблема у тому, що немає альтернативних джерел, тому ми вимушені «красти» чиюсь інтелектуальну власність. Також проблема, що ми не маємо відповідного виховання та соціальної відповідальності”, – говорять дівчата.  

В Україні на законодавчому рівні відсутній механізм, який працював би. В ЄС усе документально зв’язано. Наприклад, коли закордоном купуєш ноутбук, його реєструють на твоє ім’я. Якщо людина качає нелегальний контент, система це реєструє та надсилає лист із штрафом, який винуватець має сплатити.  

“Тобі не надсилають штраф поштою, якщо ти скачав нелегально фільм чи пісню, як це запроваджено в країнах Європи. У нашій країні все робиться через суд і у цьому є певні нюанси”, – говорить Максим Миколюк.

Кожен із волонтерів упевнений, що зміни потрібно починати із себе. Адже ніхто не чекає нас за кордоном, якщо у власній країні ти – ніхто. Треба знаходити можливості та щодня ставати кращим і пам’ятати про інтелектуальну власність, бо ніхто не хоче, щоб особисте виходило за межі дозволеного.