КУЛЬТУРА

Ретро: у Кропивницькому відкрили виставку фотопортретів із колекції збирача старожитностей (ФОТО)

У літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького відкрили виставку «Правдиво, щиро, без прикрас епохи дивляться на нас».

ЇЇ приурочили до 70-річчя відомого збирача старожитностей, уродженця нашого міста Юрія Тютюшкіна.

В експозиційній залі, яка нагадує вітальню старовинного будинку, представлено понад сотню предметів із зібрання колекціонера – фотопортрети наших краян від кінця ХІХ століття і до початку 60-х років ХХ століття.

Відкривають експозицію сімейні фото. Юрій Володимирович шанує історію свого роду, що підтверджують світлини представників п’яти поколінь, серед яких – дідусь Семен Тютюшкін – залізничник, удостоєний звання Героя Соціалістичної праці під час Другої світової війни, батько Володимир Семенович – машиніст потягу. На знімках бачимо самого ювіляра, а також фотокартки улюблених жінок пана Юрія – бабусі, мами, дружини.  Надія Федотівна, мати Юрія Володимировича, була кравчинею. Збереглися журнали мод і викрійки – знаряддя її праці.  На виставці можна погортати ілюстрований журнал «Нива» з паризькими модами 1896 року, оцінити моделі у збірках 1930-1940-х років.

Наші землячки розумілися на моді. По їх вбранню можна вивчати історію костюму та історію країни. Гідністю й спокоєм дихають обличчя жінок кінця ХІХ – початку ХХ століття. Їх сукні розкішні і витончені. Превалюють так звані салонні портрети, зроблені в кращих фотоательє міста – у Харлаба, Плетцера, Бриля, Кирдановського. З появою менш громіздких фотокамер, єлисаветградці увічнювали себе на фоні природного і міського ландшафтів. Та десь від року 1914-го і ближче до 1917-го з’явився на обличчях ледь помітний смуток. Можливо, від передчуття подій, що змінять хід історії назавжди.

Наприкінці експозиційного комплексу Єлисаветградщини дореволюційної бачимо фото небагатих міщанок, які у своєму одязі, його окремих деталях (численні волани й оборки) й аксесуарах (мереживні парасольки) намагалися наслідувати вищі прошарки суспільства. Та з настанням буремних 1917-20-х років все змінилося – не тільки одяг, а й сама публіка фотоательє, і навіть вирази облич. Вбрання стає демократичнішим і поступово спрощується. До середини 1920-х років у ньому залишаються певні елементи вишуканості, натомість кінець 20-х і 30-і роки поклали цьому край. Змінився світ – змінився одяг. Елегантність  – у минулому або на сторінках журналів мод.

Лише у 1950-х роках, після страшної, кривавої війни, жіночий одяг знову стає романтичним: мереживні й вишиті комірці, защипи й драпіровки на сукнях, доволі оригінальні капелюшки. Що це, як не терапія жіночої душі за допомого найвірнішого засобу реабілітації - гарного вбрання?! Світлинами 1950-х років виставка завершується.

Чи є у пана Юрія портрети городянок пізніших років? Звісно, є. Але невдовзі жінки віддали перевагу брюкам та джинсам. І то вже зовсім інша історія. 

У зв’язку з карантинними обмеженнями відкриття виставки пройшло без публічної презентації, але було висвітлене кропивницьким телебаченням. Натомість музей готує відеоверсію події, яка найближчим часом з’явиться на сайті закладу.

Заходьте у музей всією родиною, огляньте нову виставку. Додайте собі трохи світла і настрою.

Лариса Хосяінова,

директорка музею