08серпня2022

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА КУЛЬТУРА Науковці кропивницького музею підготували виставку про дослідника творчості корифеїв українського театру (ФОТО)

КУЛЬТУРА

Науковці кропивницького музею підготували виставку про дослідника творчості корифеїв українського театру (ФОТО)

84365

Науковці літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого підготували віртуальну виставку «Микола Смоленчук – дослідник і популяризатор творчого надбання корифеїв українського театру».

Її присвятили 95-річчю від дня народження талановитого письменника, педагога, ученого-корифеєзнавця, краєзнавця, фольклориста Миколи Кузьмовича Смоленчука.

57 856

Народився Микола Смоленчук 3 липня 1927 року у  Бобринці на Кіровоградщині. Тому самому Бобринці, де в 60-х роках ХІХ ст. жили і творили фундатори українського театру Марко Кропивницький та Іван Тобілевич. Цей факт мав не останнє значення для творчості майбутнього письменника. Підлітком зазнав страхіть ряду фашистських концентраційних, а згодом і радянських фільтраційних таборів. Далі - навчання у Бобринецькому сільгосптехнікумі та на філфаці Кіровоградського педінституту, учителювання на Кіровоградщині та Черкащині, вступ до Спілки письменників (за рекомендацією самого Максима Рильського!), захист кандидатської, робота в Кіровоградському та Луцькому педінститутах.

І хто знає, як, склалася б літературна та педагогічна доля Миколи Кузьмовича, якби не пред’явлене йому звинувачення в «буржуазному націоналізмі» (1972), переслідування у зв’язку з цим, вилучення з активного громадського та літературного життя, що тривало цілих півтора десятиліття! Та попри усі випробування, М. Смоленчук не втрачав оптимізму і невтомно працював.

Внесок Смоленчука в історію літератури краю, театрознавство, краєзнавство є просто неоціненним. Його краєзнавчі розвідки і нариси, чимало з хрестоматійних нині істин (біографії, витоки особистості, творчість М. Кропивницького, І. Тобілевича [Карпенка-Карого],  багатьох інших корифеїв українського театру, чия доля пов’язана з нашим краєм, як і відомості про становлення українського театру корифеїв,) вперше були введені до наукового обігу саме ним.

29577М. Смоленчук був фундатором музею М. Кропивницького в Бобринці (1959). Доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок Марка Лукича на колишній Болотяній вулиці (нині – меморіальний музей Марка Кропивницького). У 1962 його виходить перша книга, присвячена М. Кропивницькому «Степи полинові», у 1969 році – біографічний роман про життя Марка Кропивницького «Ой літав орел».  

Один із  найцікавіших і значимих моментів у біографії Смоленчука як дослідника – листування із сином Марка Кропивницького Володимиром, яке почалося у 1959 році і тривало до 1973-го включно. Микола Кузьмович мав щасливу нагоду машинописи своїх творів і наукових праць, присвячених Кропивницькому, для зауважень надсилати його сину. Нині ці 43 листи зберігаються у міському літературно-меморіальному музеї ІК. Карпенка-Карого.

Опікувався М. Смоленчук і долею «Хутора Надія». Багато років товаришував з директором заповідника, онуком І.К. Карпенка-Карого Андрієм Юрійовичем Тобілевичем.

Микола Кузьмович доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок родини Тобілевичів на колишній Знаменській вулиці, був ініціатором створення музею І.К. Карпенка-Карого у цьому приміщенні.

Невтомний трудівник разом із студентами, членами гуртка по вивченню творчості І. Карпенка-Карого, у середині 1980-х років проводив розкопки на колишньому подвір’ї Тобілевичів, намагаючись знайти сімейний архів та заборонену літературу з бібліотеки Івана Карповича, сховані напередодні його заслання. Гуртківці розшукали в обласному архіві документи на придбання будинку батьком І. Тобілевича.

Микола Кузьмович не дожив до відкриття у 1995 році музею у будинку Тобілевичів лише два роки. Але його зусилля, праця по збереженню пам’ятки нашого краю не зникли безслідно. Вже 26 років у місті працює літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого, науковцями якого ведеться робота по збиранню та збереженню літературного надбання краю. У фондах музею зберігається архів М. Смоленчука, переданий його вдовою Нінель Михайлівною. Особливо цікавим є рукописний план упорядкування музейних кімнат та садиби, розроблений Миколою Кузьмовичем.

Новостворена віртуальна виставка – данина шани  і пам’яті нашому славному земляку за добрий слід на Землі. За спогадами рідних, М. Смоленчук «… постійно висловлював бажання зробити для людей щось велике, красиве і вічне». Сьогодні можна сказати цілком впевнено: це йому вдалося.

Ознайомитися з виставкою можна за посиланням: http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar242_u.html

Старша наукова співробітниця

музею Тетяна Ревва