04грудня2024

ГОЛОВНА КУЛЬТУРА У кропивницькому музеї презентували третій випуск альманаху "Сівач" (ФОТО)

КУЛЬТУРА

У кропивницькому музеї презентували третій випуск альманаху "Сівач" (ФОТО)

P1010063 2

У літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького презентували третій випуск альманаху «Сівач» – видання, ініційованого івано-франківським товариством письменників і журналістів імені І. Франка, а також редакційною колегією альманаху.

Головний редактор – поет Станіслав Новицький. Його життя міцно пов’язано з нашим краєм, хоч зараз і мешкає у Вінниці. До складу редакційної колегії увійшли також поети і прозаїки - наші земляки Олександр Косенко, Віктор Терен, Наталія Бідненко, Петро Мельник, Володимир Яремчук, Олена Баранова, Анатолій Саржевський, Олена Надутенко, Анатолій Каретний, Аліна Шевченко.

У надзвичайно складний час, який переживає наша країна, тимчасово призупинено випуск добре відомих у письменницьких колах ще з 90-х років минулого століття літературних журналів Кропивниччини «Вежа» і «Степ». Ентузіазм і заповзятість Станіслава Новицького дозволили заповнити цю прогалину. Перше число «Сівача» побачило світ восени 2022 року. Навесні 2023-го надруковано перший і другий здвоєний номер. Влітку третій альманах надав сторінки не тільки титулованим авторам, а й талановитій молоді з усіх куточків України. Як зазначають видавці, альманах створений з метою популяризації українського слова і уславлення українства. Друкуються не тільки літературні, а й краєзнавчі матеріали. До речі, у цьому номері вміщено публікації трьох науковиць нашого музею – Світлани Колесник, Тетяни Ревви та Наталії Мельниченко.

17 липня у міському обійсті Тобілевичів, у рятівному затінку горіхового дерева, зібралися видавці, автори і любителі червоного слова.

P1010185 2

Директорка музею Лариса Хосяінова вважає символічним, що презентація відбулася в садибі, хазяїн якої у безнадійні часи царату зробив багато для відродження національної української культури. Тепер, під час російсько-української війни, кожний альманах – знаряддя творчого спротиву письменників України рашистській навалі.

Станіслав Новицький зробив огляд «Сівача». До презентації долучився телефоном відомий літературний критик і есеїст, голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка Євген Баран.

Як гімн нескореності прозвучала пісня на вірші Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий у виконанні учасників заходу.

P1010098 2

Олександр Косенко розповів, що назва «Сівач» – нагадування про літературну студію, яку у 80-і роки минулого століття очолював у Кіровограді (нині – м. Кропивницький) відомий поет Валерій Гончаренко. Було запропоновано вшанувати пам’ять Валерія Васильовича хвилиною мовчання. Олександр Косенко подарував музею свої книги.

Анатолій Каретний, Петро Мельник, Наталія Бідненко, Олена Надутенко, Анатолій Саржевський  розповіли про роботу над альманахом, пошук нових літературних імен, відзначили енергію та цілеспрямованість головного редактора. Читали вірші, опубліковані на сторінках «Сівача»: Наталія Бідненко – харків’янина Миколи  Возіянова, Марина Єрмолаєва – свої власні.

«Сівач» друкується у кропивницькому видавництві Віктора Лисенка, який також був гостем презентації і вітав творчий колектив.

Заслужений журналіст України Валерій М’ятович, добре розуміючись на справі видання газет і журналів, дав кілька професійних порад.

Подружжя Бориса і Валентини Притул подарували Станіславу Новицькому пісню на його вірші «Тільки сонце й зелена трава».

P1010174 2

Подарунки зробив і Станіслав Новицький. Зі своєї особистої бібліотеки він передав до музею працю Євгена Маланюка «До проблеми большевизму» (видання Українського народного університету, Нью-Йорк, 1956 рік), а також виконав доручення нашого земляка-новомиргородчанина Юрія Коваля – письменника, відповідального секретаря львівського журналу «Дзвін». Юрій Андрієвич надіслав нам дві свої книги з автографами – «Цей лагідний, лагідний світ» та «Одвічна клятва, а також чотири числа журналу «Дзвін» (2022-2023 роки), які містять публікації наших земляків – Володимира Базилевського, Григорія Клочека, Антоніни Царук, Віктора Терена.

Тетяна Ревва,

науковиця музею