03листопада2024

ГОЛОВНА КУЛЬТУРА Грані таланту: у кропивницькому музеї організували виставку до 95-річчя Володимира Шурапова (ФОТО)

КУЛЬТУРА

Грані таланту: у кропивницькому музеї організували виставку до 95-річчя Володимира Шурапова (ФОТО)

45

Науковці літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого до 95-річчя від дня народження знаного у Кропивницькому та далеко за його межами театрознавця, краєзнавця, поета, прозаїка, публіциста підготували віртуальну виставку «Симфонія душі Володимира Шурапова».

Володимир Петрович народився 3 жовтня 1928 року у місті Зінов’євськ (у 1939-2016 рр. – Кіровоград, нині – Кропивницький). Друга світова війна перекреслила і щасливе дитинство, і можливість навчатися. Після перемоги  разом з іншими відбудовував місто, одночасно вчився у школі водіїв. У Красному Лучі на Донбасі закінчив ФЗУ і працював на шахті. Освоїв фах столяра, пилорамника, вантажника на лісовозі і водія на самоскиді. Середню освіту здобув вже у вечірній школі.

77

З 1945  року В. Шурапов був учасником обласного літературного об’єднання «Степ». З власними віршами активно виступав на радіо, брав участь у художній самодіяльності.

 В Одеському університеті (1962) отримав фах вчителя історії. У студентські роки  почав писати рецензії, сценарії для різноманітних свят. Під час навчання зустрів свою майбутню дружину – Ніну Миколаївну.

Після закінчення університету повернувся до Кіровограда. Працював у газетах, на телебаченні, помічником голови обласної ради. Під час роботи на телебаченні В. Шурапов був ведучим популярної передачі «Клуб краєзнавців».

Окрема сторінка в біографії Володимира Шурапова – театр, якому він присвятив двадцять років свого життя. З 1993 по 2013 обіймав посаду завідувача літературно-драматичною частиною Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького. Володимир Петрович став справжнім популяризатором українського театру корифеїв, літописцем театру Кропивницького. Окремими виданнями побачили світ книги: «Про що мовчить сцена» (2002), «Благословенний Мельпомени рік або знак долі» (2004), «Марко Кропивницький та його спадкоємці: Історичний нарис» (2010; видання 2-е, доповнене – 2019), «Відверта розмова: Мистецькі кон’юнктиви» (2012), «Тернистими шляхами: Етюди про корифеїв» (2013).

Окрім того, Володимир Петрович був упорядником таких видань: буклету «Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького. Рік заснування 1938» (1998), рекламного проспекту «Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» (1998), брошури «Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» (1999), буклетів «Театру Марка Кропивницького – 120» (2002) та «130 років театру Марка Кропивницького» (2012), книг «Синьйор Монтеккі: Реквієм-спогад про Валерія Дейнекіна» (2003), «Театр Марка Кропивницького. Минуле і сучасне: Альбом» (2004), «Кіровоградщина у дзеркалі часу: театральне мистецтво» (2013). І це не враховуючи чималий доробок різноманітних нарисів, досліджень, радіо- і телепередач, сюжетів, інформаційних повідомлень.

Дослідницька і популяризаторська праця нашого земляка була гідно поцінована і  принесла йому звання лауреата обласної краєзнавчої премії ім. Володимира Ястребова (2002), премію ім. Володимира Винниченка газети «Народне слово» (2008), обласну літературну премії ім. Євгена Маланюка (2010).

У 2012 році Володимиру Петровичу було присвоєне звання «Заслужений працівник культури України. Він був членом Національної спілки журналістів України (2003), Національної спілки театральних діячів України (2007), Ліги композиторів України (1980).

43

Ще одна грань таланту Володимира Шурапова – поетична. Він – автор багатьох збірок. На вірші Володимира Петровича було написано понад півтори сотні пісень та романсів. Серед композиторів, які співпрацювали з В. Шураповим,  – К. Шутенко, М. Стецюк, Н. Нусбаум. Я. Лукшевиць, О. Вепринський та інші.

У творчому доробку Володимира Петровича – вірші до п’єси: «Мила сімейка» за мотивами творів М. Зощенка, переклад українською п’єси М. Воронова «Привіт з того світу» (1997). Для Кіровоградського обласного театру ляльок ним була написана п’єса «Іванко, любий сину, дорогий друже». Він автор чисельних сценаріїв урочистих свят та програм Всеукраїнского свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти». 

Наш земляк був частим гостем музею. Як ніхто інший він розумів важливість збереження для наступних поколінь історії поступу театру корифеїв – від його зародження до сучасності. Завдяки В. Шурапову фонди літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького постійно поповнювалися новими експонатами. Численні фото, афіші, програми вистав, ескізи костюмів та декорацій стали вагомою складовою музейного зібрання.

Володимир Петрович був частим гостем музею, учасником заходів, які відбувалися у ньому. До 90-річчя театрознавця науковці музею підготували виставку «На осердеченій хвилі» (2018).

Володимира Шурапова не стало 10  грудня 2021 року. Відійшов у вічність один із найгрунтовніших дослідників історії театру нашого краю. Але залишилися його праці, якими будуть користуватися і дослідники, і поціновувачі театрального мистецтва.

На віртуальній виставці представлені фото нашого земляка різних років, особисті документи, книги.

Ознайомитися з віртуальною виставкою можна за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar290_u.html

Тетяна Ревва,

науковиця літературно-меморіального музею