29лютого2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА КУЛЬТУРА У кропивницькому музеї відкрили виставку до 70-річчя Василя Бондаря (ФОТО)

КУЛЬТУРА

У кропивницькому музеї відкрили виставку до 70-річчя Василя Бондаря (ФОТО)

86

До 70-річчя від дня народження відомого прозаїка, літературознавця, журналіста, багаторічного очільника Кіровоградської обласної організації НСПУ, громадського діяча Василя Бондаря науковці літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого підготували віртуальну виставку «З вірою в Україну, народ і доброту людську».

Народився Василь Бондар 15 січня 1954 року у мальовничому селі Теліженці Тетіївського району на Київщині. У школі вчився на відмінно до восьмого класу (в останніх було кілька четвірок). Був солістом шкільного хору, який славився на весь район. Перші твори, а це були вірші,  надрукувала Тетіївська районна газета, коли майбутній письменник ще вчився у школі. У шкільні роки визначився із майбутньою професією: «У сьомому класі середньої школи я вперше почув слово «журналіст». Воно мене зачарувало… Саме дитячі роки письменник називає найкращими і найбентежнішими: «Про них хочеться розказати, згадати самому собі, бо є постійна ностальгія за тим часом, який ніколи не повернути, хіба ось таким способом».

68

Після закінчення середньої школи працював робітником цегельні, баяністом сільського клубу. Служив на Балтійському флоті. Після служби вступив до  Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на факультет журналістики. Навчаючись в університеті, друкувався у часописах «Україна», «Дніпро», «Вітчизна», «Літературна Україна». «В університеті я почав писати прозу й те моє справжнє оповідання писалося ночами у читальному залі студентського гуртожитку».

По закінченні навчання (1980) приїхав на Кіровоградщину. Працював у місцевих газетах «Молодий комунар», де започаткував нову цікаву рубрику «Автограф для читачів», першим гостем якої став Євген Гуцало, «Вечірній газеті», був кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України, головним редактором Центрально-Українського видавництва, доцентом кафедри видавничої справи та редагування Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Оповідання письменника почали з’являтися друком у часописах Києва, Житомира, Кривого Рогу, Кіровограда, Івано-Франківська, Вінниці, Львова, Харкова, Донецька, Одеси. Деякі з них були надруковані у збірниках «Вітрила - 83», «Оповідання - 86», «Свята вода», «Десять українських прозаїків. Десять українських поетів», «Калинове серце» та ін. В. Бондар – автор книг художньої прози «Одвідини» (1994), «Смарагдові китиці у воді» (2001), «Камінь від хандри» (2013), книги літературознавчих статей та інтерв’ю «У пошуках слова значущого» (2008), «У пошуках слова» (2019). У 2021 році побачила світ книга щоденникової прози «Мережані закладки». Твори перекладалися англійською і румунською мовами.

Василь Васильович – упорядник книг «Голоси із 33-го» (1993), «Ми, переможені Чорнобилем» (1996), «Час “чорного ворона”» (1997), «Сповідь з-за грат» (1997), «15х15: Письменники Приінгулля» (1999), «ОST – тавро неволі» (2000), «20х20: Письменники сучасної Кіровоградщини» (2004), п’ятитомного видання «Реабілітовані історією. Кіровоградська область» (2004-2009), «Письменництво – важкий хрест чи лавровий вінець?» (2010), хрестоматії творів письменників Приінгулля «Блакитні вежі» та двотомної хрестоматії творів письменників краю «Блакитні вежі» (2011), «Рух. Початок» (2014).

2кип53

Василь Бондар завжди відзначався активною громадською позицією. У 1994-1998 роках був депутатом Кіровоградської міської ради, членом перших осередків Руху й інших демократичних структур. Тривалий час очолював міську і обласну організації Народного Руху України  та Організації українських націоналістів.

Особлива сторінка у житті ювіляра – Кіровоградська обласна  організація НСПУ, якою керував понад двадцять років (1995-2015, 2016-2021). Спілка була натхненницею, рупором і учасником багатьох значимих подій у місті і області, важливою складовою громадсько-культурного життя. «Мені завжди було цікаво цим займатися», – згадував В. Бондар. Від початку заснування і донині  – головний редактор літературного часопису «Вежа».

Василь Бондар – член НСПУ (1995), заслужений журналіст України (2007). Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова (1997), обласної літературної премії імені Євгена Маланюка у номінації «Художня література» (2002), премії імені Дмитра Нитченка (2006), премії імені Михайла Стельмаха (2010), імені Арсена Тарковського (2020), журналу «Березіль» (2018), імені Івана Чендея в номінації «мала проза», дипломант міжнародного конкурсу документального оповідання «Mensch sein. Бути людиною» (2018).

64320

З літературно-меморіальним музеєм І.К. Карпенка-Карого ювіляра пов’язує дружба тривалістю у майже три десятиліття. Саме письменницька організація була одним з ініціаторів створення музею у колишньому будинку Тобілевичів. З перших днів відкриття музею Василь Васильович став надійним другом, порадником і помічником. За участі Кіровоградської обласної організації НСПУ та особисто В. Бондаря у міській оселі Тобілевича були проведені численні презентації, виставки, літературні вечори, зустрічі.

У 2018 році в автобіографії Василь Бондар написав: «Вірю у вищу силу. Вірю в народ, як би його не нищили й не упосліджували. Вірю в доброту людську». А ми віримо у силу слова і таланту Василя Бондаря. Сімдесят – це лише певний етап. Тож попереду – ще багато запланованого і задуманого. Під вільним українським небом!

З виставкою можна ознайомитися за посиланням   http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar299_u.html 

Науковиця літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого

Тетяна Ревва