ПОЛІТИКА

Операція «Дестабілізація»: хто і як «зливає» кропивницьку «Самопоміч»

Багатьма українськими містами прокотилась хвиля майже однакових за сценарієм акцій, направлених на дестабілізацію роботи органів місцевого самоврядування. Серед методів деструктивної «роботи» - політичний шантаж, закрикування, залякування опонентів, а подекуди - банальні бійки. Автори цих «сценаріїв» намагаються максимально політизують і фактично блокують роботу місцевих рад.

Блокуй, бийся, кричи!

Кропивницькі сценаристи «росхитування човна» не відрізняються креативністю і застосовують перевірені роками методи: блокуй все, що блокується, кричи всюди, де є хоча б один опонент і погрожуй або бий тих, хто з тобою не згоден. Автори сценаріїв при цьому примудряються «міксувати» методики «Батьківщини» і Партії регіонів, часто прикриваючись інтересами виборців, Майданом і АТО.

Після переходу у «меншість» у Кіровоградській міськраді, «головними опозиціонерами» самопроголосили себе місцеві «батьківщинські» депутати Олександр Цертій, Дмитро Терзов та Роман Розгачов. Усі троє – «партійні перебіжчики»: Цертій «забатьківщинив», кинувши Народний Фронт Яценюка. Терзов із Розгачовим – взагалі донедавна були членами Партії регіонів і як водилось у ті часи – регулярно сплачували «на партійний розвиток». Місцеві бізнесмени знають, як наприклад Дмитро Терзов у часи правління Януковича контролював скупку та продаж чорного металу, «заносячи», подейкують, тодішньому однопартійцю-губернатору Сергію Ларіну по 50 гривень з тонни «на партію».

Прийняття цих людей колишній голова міської організації «Батьківщини» Іван Марковський прокоментував так:

«…від «Батьківщини» в списки кандидатів у депутати вносились особи, які не мали нічого спільного з партією, іноді навіть вороже ставилися до її гасел, хизувалися в соцмережах своєю активною діяльністю в Партії регіонів».

Цілком логічно, що заручившись підтримкою настільки одіозних «регіоналів», міський та обласний осередок «Батьківщини» почали «розбудову» за канонами «Партії регіонів» – через шантаж, підкуп і залякування. Згодом «батьківщинське» тріо: Цертій, Терзов та Розгачов почали «рекрутинг» депутатів інших політичних сил для утворення групи, яку назвали «демократичною коаліцією».

Відпочатку колишніми «регіоналами» було поставлено під контроль весь міський осередок ВО «Свобода». Подейкують, що депутати-«свободівці» почали щомісячно отримувати суму з п’ятьма нулями в якості «премії за лояльність». З фракцією РПЛ вчинили так само: найбільш активний депутат Михайло Демченко відтоді працює на металобазі, яка фактично належить Дмитру Терзову. Лояльність «радикала» і колишнього секретаря міськради Сергія Бойка теж, ймовірно, не залишається без щомісячних грошових «премій».

Запропонували «лягти» під місцеву «Батьківщину» ще одному одіозному «регіоналу» (який, щоправда, встиг у 2012 році «перебігти» до місцнвого осередку «УДАРу») – Миколі Онулу. Той, кажуть, погодився і віддав «у роботу» контрольованих ним чотирьох депутатів від БПП. Вигода Онула – «прокачавши» у БПП всім депутатам рейтинги, він намагатиметься «розсувати» їх по списках «Батьківщини» і «Самопомочі» для «покращення» лобіювання власних політичних і бізнесових інтересів. Про наслідки підриву позицій як цієї політсили взагалі, так і міського голови зокрема, звичайно, ніхто не думає.

«Партійну кришу» у вирішенні бізнесових питань «регіонало-батьківщинці» пообіцяли і міськрадівській фракції «Самопомочі», але тут у «розбудовників» трохи не склалося: з трьох депутатів від «Самопомочі» погодилися на співпрацю лише двоє: Віталій Пінчук та Володимир Смірнов. Олександр Артюх навідріз відмовився вступати в «демкоаліцію», за що згодом поплатився.

«Прес-хата» у міськраді

Однією з найперших спецоперацій нової «демократичної опозиції» стали намагання «прогнути» під «Батьківщину» депутата від «Самопомочі» Олександра Артюха (Пінчук та Смірнов, яких «вмовили» раніше, охоче долучилися до цькування колеги по фракції). Швидко знайшовся привід: неправильне (на думку «головного опозиціонера») голосування Артюха.

Спочатку Артюха вмовляли, потім спробували «купити», а згодом почали погрожувати. 3 серпня 2016 року строптивого однопартійця виключили з фракції «Самопомочі».

16 вересня цього ж року на сесію міської ради зайшло кілька молодиків характерної зовнішності і один з них із пов’язкою «Правого сектору» на очах десятків людей побив 54-річного головлікаря кропивницької лікарні Олександра Артюха. Групу молодиків пов’язують із колишнім компартійцем Ігорем Козубом, який, перебуваючи у кількох партіях, ще за часів Януковича створив «бойове крило», в яке входять із десяток молодих людей.

Але обидві акції не вдались: Артюх продовжував (і продовжує) мати власну думку з тих чи інших питань, яка відрізнялась від «демопозиційних».

Не залякати, так відкликати

Принципова позиція Олександра Артюха добряче нервувала його вже колишніх однопартійців Смірнова та Пінчука, а також лідера «опозиціонерів» Цертія. У головах «демократів» з’явився новий план – Артюха треба відкликати. Причому за «народною» ініціативою.

До відкликання готувались кілька місяців: шукали та писали обгрунтування, знаходили гроші та людей за «правильне» голосування, «розігрівали» місцевих журналістів. Кілька разів зібрання з відкликання переносилось. Знаючі люди говорили, що через недостатню кількість «правильно підготовлених людей» – «металобазівців» виявилось обмаль. Тоді, схоже, до проекту підключили Миколу Онула, який у підконтрольних йому підприємствах швидко знайшов необхідну кількість «народу».

Саме зібрання пройшло 1 квітня з порушенням процедур і законів: біля Будинку профспілок відкрито роздавали гроші, бюлетені заповнювались просто неба, прихильників Артюха, яких на зібрання прийшло більше сотні, спочатку не пускали до зали, потім їх же голоси зарахували у якості «відкликальних». Наприкінці зібрання організатори-«самопомічнянці» взагалі «попали» – коли із зали вийшли прихильники Артюха, виявилося, що більша половина приміщення – вільна (в залі – 300 посадочних місць). Тож залишається відкритим питання – чи було взагалі в залі 300 людей, які прийшли аби відкликати Олександра Артюха.

Усім бойкот!

За два дні до «відкликальної операції», проходить ще одна – бойкот. Напередодні сесійного засідання, яке відбувалось 30 березня, «демократичні опозиціонери» масово пишуть заяви про відрядження та про хвороби. Але у сесійний день стає зрозумілою причина таких дій депутатів: за годину після сесійного засідання вони розпочинають прес-конференцію, на якій оголошують бойкот і документ, розроблений у штабі «Батьківщини» і який по суті є передвиборчою програмою Цертія. У бойкоті (і як наслідок – блокуванні сесії міськради) бере участь 21 депутат і «самопомічнянці» – у їхньому числі. Більше того – Смірнов стає одим із спікерів бойкоту. Коли на прес-конференції з’являються кропивницький мер та секретар міськради, починається словесна перепалка, де всіх перекрикують «самопомічнянець» Смірнов та «радикал» Демченко.

Після цього за наказом Олександра Цертія жоден із депутатів-прибічників бойкоту на сесію не з’явився, ігноруючи абсолютно всі питання (у тому числі надання матеріальної допомоги важкохворим за депутатським запитами самих же бойкотувальників).

Зрив-шоу

16 травня «демократична опозиція» Кропивницького переходить до сценарію активних дій. Зранку до сесійної зали приходять усі опозиціонери, але не реєструються. До зали депутати-бойкотувальники приносять курячі яйця та тушки курей.

Коли закінчуються виступи представників громадськості та коли міський голова готовий оголосити реєстрацію у сесійній залі, до мікрофону виходить Володимир Смірнов, який перериває мера і всупереч процедурі намагається взяти депутатське слово. Аргументована відповідь міського голови про неможливість виступити у якості депутата через відсутність реєстрації, приводить невидимий сценарій «зрив-шоу», орієнтоване на журналістів та містян, які дивляться он-лайн трансляцію сесії: Смірнов починає словесну перепалку з головою, до якої тут же підключається радикал Демченко. Поки обоє перекрикують присутніх у залі, один з представників «бойового крила» «Батьківщини» виносить переносну колонку і дає мікрофон Смірнову, який починає кричати вже в нього.

У цей час у сесійній залі розгортається справжнє дійство – впритул до місця, де сидять міський голова та секретар швидко переміщуються депутати-бойкотувальники і представники «громадскості», яку привів до зали Ігор Козуб зі своїми «молодиками» (пам’ятаєте чоловіка, який вдарив Артюха?). У залі починається штовханина, яка ледь не переростає в бійку.

Коли міський голова надає слово обом «крикунам», Смірнов, а пізніше і Демченко звинувачують міську владу у невиконання їхніх вимог, які пізніше зачитує з трибуни «громадянин» Цертій. Депутати «демопозиції» так і не зареєструвались у сесійній залі, тому сесія не набрала кворуму.

Масовка «Батьківщини»

Кропивничани кандидатам від «Самопомочі» відпочатку вірили. Надто вже у людей був великий запит на нові політичні обличчя. Лікар Олександр Артюх, бізнесмен Володимир Смірнов та безробітній Віталій Пінчук стали представниками цієї нової політичної сили у Кропивницькому.

Коли «Батьківщина» руками Смірнова та Пінчука виключила Артюха з фракції «Самопомочі», в ній залишились лише двоє представників цієї політичної сили.

Кропивничанам відомо, що Віталій Пінчук, хоча офіційно і вважається безробітнім, насправді, кажуть, є представником стовідсотково тіньового бізнесу з «обналічки» безготівкових грошей, які проходять поза очі фіскальних органів і направляються в тому числі на фінансування «молодиків характерної зовнішності», а також на фінансування депутатських «підйомних» та хабарів посадових осіб. Проте варто відзначити, що за масштабами цього бізнесу, Пінчук – лише «піхота». Люди, які знають Пінчука особисто, стверджують, що піднятись хоча б на одну сходинку у цьому кримінальному бізнесі йому заважають безвольність, а також чималенька слабкість до вживання алкоголю.

Кропивничанин Володимир Смірнов відомий у місті своїм складним егоістичним характером і психічною неврівноваженістю на межі з невмінням тримати себе в руках. Весь Кропивницький (тоді ще Кіровоград) спостерігав за історією, коли Смірнов побив колишнього чоловіка своєї нинішньої дружини. Люди, які добре знають пана Володимира, в один голос говорять, що тоді депутат від «Самопомочі» знаходився у стані психічного зриву і наслідки могли бути набагато гіршими. Тоді про це у фейсбуці писав кропивницько-київський громадський діяч Євген Манженко. Але за «сприяння» впливових друзів Смірнова, Євген прибрав той пост із соцмережі, а побитий чоловік не написав звернення до поліції.

У більш вузькому колі відома історія, як Смірнов, який знаходився у стані психічного зриву почав бійку зі своїм однопартійцем, головою обласної організації «Самопомочі» Артемом Погребнюком. Тоді лише присутні змогли відтягнути несамовитого Смірнова від колеги по партії.

Володимир Смірнов відомий також своїми амбіціями стати відомим продюсером або режисером кіно. Кілька років тому він навіть поїхав до Києва на навчання. Пан Смірнов не любить згадувати, що кілька разів потенційного кіношника «завертали» через абсолютну відсутність таланту навіть на початковому рівні. Тож Смірнов тоді плюнув на кіно і зайнявся бізнесом.

З 2012 року Смірнов працює директором виробництва на донецькому підприємстві «Мастербіч Систем» і здобуває бізнес-зв’язки у Донецьку. А потім ті зв’язки використовує, відкриваючи у Кропивницькому свою фірму “ВОРОТА КО”, головний офіс якої знаходиться у Москві. У зв’язку з цим примітно, що одним із улюблених риторичних прийомів Смірнова є розмови останнього про моральність вчинків його опонентів. По-перше, цікаво, наскільки моральним є робити «російський» бізнес у центрі України під час війни на сході країни. По-друге, цікаво, чи знають про сутність «смірновського» бізнесу АТОвці, знайомством із якими теж любить «козиряти» «самопомічнянець» Володимир Олександрович?

Де Європа?

Усі політичні «ігри» місцевої «Батьківщини», в які була втягнута вся міськрадівська фракція «Самопомочі», проходять на очах людей.

Хіба ми стаємо ближчими до Європи, коли через інтриги «Батьківщини» з блокуванням сесії міськради, залишились непроголосованим питання виділення коштів на медичне обладнання, через що померли кілька людей, якими опікується громадська організація «ЛЖВ». Через «виставу» на останній сесії, непроголосованими залишились питання надання матеріальної допомоги 326 важкохворим кропивничанам. Люди бачать, як депутати «демократичної опозиції» (разом із «Самопоміччю») не розглядають соціальний договір між міською владом та Інгульською урановою шахтою, через яку Кропивницький потерпає від захворювань на рак. Це якось наближає кропивничан до Європейских цінностей?

Хіба це по-європейськи, коли депутат Смірнов весь час говорить про зміну системи й одночасно володіє часткою російської компанії і по-російськи б’є пики колишньому чоловіку своєї дружити, а також своєму однопартійцю Погребнюку?

Чи Європа наблизиться від того, що місцева «Самопоміч» по суті зараз є складовою «масовки» місцевої «Батьківщини» у міській раді?

І як у Європі розцінили б, коли два депутата, які не ходять на сесії, за допомогою колишніх посіпак Януковича ініціюють відкликання їхнього колеги по фракції, який єдиний працює і голосує?

Ідеологія «Самопомочі»: «Будь собою. Співпрацюй з іншими. Допомагай тим, хто потребує. В єдності – сила!». Так от кропивницькі «самопомічнянці» Смірнов та Пінчук своїми діями множать цю ідеологію «на нуль». А люди бачать…